РЕНТГЕН СОВІСТІ

Related posts:

1. “Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...
2. “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
3. XXVII. “Розкрилися…” Розкрилися мої груди. Світло ранку, неначе голуб, шукає у них затишку. М’якою рукою гладитъ моє обличчя добрий світ!...
4. ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
5. “Косивши дядько на узліссі жито…” Косивши дядько на узліссі жито, Об жовтий череп косу зазубив… Кого й за віщо тут було убито, Хто і для […]...
6. “У Корчуватому, під Києвом…” У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий, ожеледь, зима. Рябенький цуцик п’ятами накивує. Знічев’я німець зброю підніма. І цілиться. Бо […]...
7. ЗНАМЕНО ПОЛКУ Я завтра іду в Україну, Яку покинув так давно. Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я […]...
8. ВЕСЕЛКА Чи знаєш веселку з косою в яру й ногами в озері? Вона в затишку плакала заки на сім барв зраділа. […]...
9. УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...
10. ВОГНИКИ ВОЛИНІ Повстанцям-односельцям Хлопці, я вас розумію: Скільки ворожих очей, Сумнівів, безнадії, Зрадників і нікчем… В цілому виднокрузі – Свічкою не погасать […]...
11. Що беремо з собою На побачення букет руж або квитки на яку-небудь прем’єру; в дорогу – задавлені хвороби чи бестселер з револьвером на обкладинці; […]...
12. ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...
13. РУСОКОСОЮ ОТОЧИЛА В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені […]...
14. Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
15. “І в’яне в неволі дівоча краса…” І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]...
16. СОПІЛКА Ти важко підняла повіки – цвіла соняшникова жовть, і перейшла моя сопілка в живу калиновую плоть. І я вже мав […]...
17. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
18. ГОТЕЛЬ У білому готелі опівнічнім, За вікнами заштореними, за Твоїм ім’ям і тілом твоїм ніжним, Немов ясна зоря – твоя сльоза. […]...
19. EUTHANASIA Як засипатиму колись жаданим сном, Що заколихує мерці – й почиють тихо, – О забуттє! Коли б легким твоїм крилом […]...
20. ДЗВОНАР Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, бо […]...
21. ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
22. “Притулив до стінки людину…” Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйтесь, дітлахи, з-за тину, – Гра бездоганна! Потім їли яєшню з салом, До синців […]...
23. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
24. “Так знай, що став я Місяцем твоїм…” Так знай, що став я Місяцем твоїм, так знай, що я не сходжу із орбіти з пори, що згасла у […]...
25. CАНДОРМОХ На смерть людей везли машини тягарові Людей. Стріляв у голови чекіст. А Кремль хотів сховати річку крові Під мурами сумних […]...
26. ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]...
27. ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
28. ВАРФОЛОМЕЄВІ ШЕВЧЕНКОВІ (на його звістку, що заспокоїв працею свою старість) Нема в світі, рідний брате, Як своя хатина! Поживе в теплі, в затишку Вся твоя родина. А як ще коло […]...
29. “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
30. “Земле, моя всеплодющая мати…” Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глубині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай […]...
31. 2. УСТНІ МОЇ ОТВЕРЗЕШИ Відкрий уста мої, щоб слова виходили повні і чисті, як сльози, обдихані духом Твоїм. Щоб на галявині віддиху Твого зазвучали […]...
32. КАРМАЛЮК III Ввели його, страшного і тепер Огнем очей, посмішкою лункою, Шість вартових, горбатий офіцер Поодаль став, наказ подав рукою. Горбатому не […]...
33. “Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...
34. ВОНА ТАМ Є Стояв я сам-один, немов на варті Забутий вояк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав, шукав, та […]...
35. СТАЛІНІЗМ Сталінізм – дощ гіркий із пролитих позбираних сліз, Сталінізм – страх, що душі погорбив, у гори всі вліз, Сталінізм – […]...
36. “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
37. “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
38. “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
39. ЛИТОВСЬКА ПОГОНЯ ВІД МАКСИМА БОГДАНОВИЧА Що мені в тих запінених конях? Чом не гасне видіння жахне?! Стародавньої Литви Погоня І батожить, і смужить мене. Чом […]...
40. ДРУГОВІ Коли війнуть вітри на пущу – Вона шумить. Коли під блискавкою хмара – Вона гримить. Коли стальну струну пробудять – […]...