Вітри сміються і ридають ридма, жбурляють жовте листя по лісах. Народжуються і вмирають ритми, наструнені на різних полюсах. Важка планета […]

На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]

Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]

Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]

Зринає лодія квітчаста, неначе марево руде. На берег (що бува нечасто) Нептун зі свитою іде. Нептун тризубцем небо креслить, курортний […]

Благословиться хай довіку те місце давнє, непростигле, в якому ненька на долівку мене щемливо опустила. Мене, лиш подихом підперши, вона […]

Миколі Стратилату Висне сон, мов примара важка, і злипаються очі. Будить мати мене, пастушка, хоч будити не хоче. Мама в […]

Я звідтіля, де мій Південний Буг з моїм Дністром русявим розмовляє. Поміж річок оцих така земля є, де кожен горбик […]

Мене раптово будять поїзди, відлунням тихий досвіток цокоче. В короткім сні лечу я поміж див і кулаками протираю очі. Уже […]

Бувало, в хаті на світанні ховався я за подушки і тихо ждав, коли настане пора пекти медівники. У ночвах тісто […]

Стоїть на чатах юний Драч і плаче від радості за друга-пісняра. Дивак-солдат. Невже отак, юначе, прирівнюють багнета до пера? Нехай […]

Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]

Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]

Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]

На грані шляху чахне порожній грузовик. Сумний водій-невдаха канючити не звик. Стоїть водій на вітрі, од гуркоту оглух, і простяга […]