“Благословиться хай довіку…”
Благословиться хай довіку
те місце давнє, непростигле,
в якому ненька на долівку
мене щемливо опустила.
Мене, лиш подихом підперши,
вона поставила на ноги,
і я від матері
уперше
ступив нерівно до порога.
Не припадає пам’ять пилом.
(Таке знайоме все до болю!)
Та вже долівку заступила
підлога тесана, дубова.
Сталевим громом вік ракетний
стрясає хату білолицю.
Ковзкі, шліфовані паркети –
уже для неї не дивниця.
Тож будь навік благословенна,
нова підлого в тій місцині!
Не заступила ти від мене
землі праматері-Вітчизни.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
- “А та – хихата…” А та – хихата, А та – пипата, А та – пупата… І зараза на заразі. Діваха лаха від Умовин […]...
- ЕВРИДИКА з беззвучности мене зове голос ліри – дужий потік я лину мрякою над дзеркалом терновим Стикса благословиться уже на день […]...
- “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
- КАТАСТРОФИ МІКРОСВІТУ Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]...
- “Так мені, бува, не вистачає…” Так мені, бува, не вистачає гордої тієї прямоти, що стрясає скелі глухоти і гримить у безвісті мовчання. Падають на мене […]...
- “ГАЙВОРОННЯ ЧОРНОЮ ЛУЗКОЮ…” Гайвороння чорною лузкою Сиплеться на позелень ясну. Вирушу я стежкою вузькою Навпрошки в прозорість весняну. Помандрую наче той сновида Зеленполем, […]...
- ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
- ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник – спритно валянки обміта. Тупотить об […]...
- “Викочується із пам’яті…” Викочується із пам’яті жорстоке століття Дракона і змітає на своєму шляху народи і королівства. Ось летить воно на мене броньованою […]...
- СКАРГА ФІЛОЛОГА Видно, слів на землі забагато, видно, вік мене добре місив. Я стомився: так важко рубати непролазний словесний масив. Душу терни […]...
- ГРИВКО І СИВКО Оден господар мав два сторожі при хаті, А то такі, що пошукати! Лиш що Гривко лінивий трохи був І в […]...
- ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
- “Покинь тягар дрібних жалів…” Покинь тягар дрібних жалів, Турботи сірих днів. Найкращий лік для нас усіх – Веселий спів, безжурний сміх. Лине час над […]...
- ТЕСЛІВ СИН Дубова скриня, в скрині пісня і сокира. Сокирою хвалив щодня твій батько бога. Твій дід теж тесля був. Стоять церкви […]...
- СЛІПИЙ ДОЩ СОРОК ПЕРШОГО РОКУ Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини, ні цятки в небі – вимита блакить: течуть, течуть єднальні волокнини, а поміж ними […]...
- АРИТМІЯ Вітри сміються і ридають ридма, жбурляють жовте листя по лісах. Народжуються і вмирають ритми, наструнені на різних полюсах. Важка планета […]...
- НЕМА ВІДПОВІДІ Чим я розбестив душу, що не хоче Ані мальвазії, ні з маком пирога? Чи бач, їй воля тільки дорога І […]...
- Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
- “В обіймах винограду заснули білі бози…” В обіймах винограду заснули білі бози І дишуть медовою аромою похмілля, З дрімучих кипарисів зефір стрясає сльози І зрошує дрімучі […]...
- ВІНО У кованій скрині Заховано-скрито Ще прабабусями Для мене. Роки повили, Вітри побили, Сніги покрили Віко дублене. Нене, Я йшла крізь […]...
- РІКА БРИНИТЬ Ріка бринить, як струни, між полями, Колишеться за нею свіжість трав, І поять хвилі човен до безтями. Так непомітно замовкає […]...
- “Весняним громом прогрими…” Весняним громом прогрими, Пролийся зливою рясною, О гніве мій, о жалю мій, Лиш не пали мене жагою! Твоє ім’я – […]...
- ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
- “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
- БОЯРСЬКА ТРАСА Грає траса Боярки безкрая, і димлять кар’єри крем’яні. Хто сказав, що молодість минає? Ми в атаці. Ми ще на коні! […]...
- “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
- “Впало сонце в вечірню куряву…” Впало сонце в вечірню куряву. Тиша виповзла за село. Нашорошилось небо буряно І погрозами загуло. Ніч підходила з гуркотінням, Ніч […]...
- “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. […]...
- ВСЕСВІТНЯ ПІСНЯ Стікає кров’ю пісня світова. Співайте, люди! Пісня ще жива… Допоки ще не пізно – рятуйте пісню! Хай пісня глушить ядерні […]...
- ЛЕЛЕКА Ну чого ж ти, лелеко, Утікаєш від мене? Ген гніздо недалеко – Там, де стріха зелена. Там, де стріха дірява […]...
- ТЮРМА Ми серцем голі догола. Т. Шевченко В тюрмі, за гратами, в неволі Мені приснилася… тюрма. Але не ця. Ні грат […]...
- ДВА “ЧИ” 1. порозкидано мене по всіх сторонах світу тепер збираю себе як гриби в лісі не знаючи чи вони правдиві а […]...
- ЗЕЛЕНІ СВЯТА “вставайте рано, татку, треба майити хатку, то-то ваша робота, бо днесь цвітна субота”. лепеха долівки чадить русалчиним волоссям подовженим місячним […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- “Цілу ніч лютує шторм…” Цілу ніч лютує шторм, Злилося небо з морем. І нам незатишно обом – До ранку не говорим. Шматують простір блискавки, […]...
- AVE, EVA! (III) III І тихо в охиті тіло тре “вертоліт”… М’ят охопили жили похотям: у чу- ді лід. Оговтала вала твого віра […]...
- “Дихайте на вікна…” Дихайте на вікна, Сковані морозом, Бо загине вік наш І зав’яне розум – Дихайте на вікна, Сковані морозом. Тільки сила […]...
- НА ПАСОВИСЬКУ Спалахує останнім соком зелень, так наче хоче очі задобрить облудним світлом, полиском сталевим, що іскравіє, міниться щомить. То бризне враз, […]...