Ми з ним лежали в одній палаті. Він скубав пейсики рудуваті і скаржився нудно й довго, що все в магазинах […]

Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]

До мене завітав сусід на вогник. З курорту щойно. Відпочив, засмаг. Погоду вихваляв і все журився, що задощить, а в […]

У планету зернятком посіяна, підосіння груша не вмира. Зеленіє острів Голосіїв на хисткому обрії Дніпра. Голосіється над Україною, тиснуть серце […]

Судилося страждати і радіти тобі в міцних оковах німоти. Ув’язнений у сірому граніті, ти довго ждав примарної мети. У надра […]

Чахне літечко старе в нетрях несходимих. Сипле золото з дерев осінь-невидимка. Прокидається сова – хтось траву толочить. Може, мавка лісова, […]

Я бачив, як тополю корчували. Стара тополя ще хотіла жити. Вона уся тремтіла і пручалась підрубаним, оголеним корінням. Вона шептала […]

Поезіє, зове у невідоме твій голос таємний і простий. Десь є слова, які луною грому спроможні душу світу потрясти. Я […]

Не вірю я громовідводу, Не захистить мене від бід і не прикриє у негоду холодний цей громовідвід. Його підносили до […]

Мій дідусь прожив на світі довго справді без відриву од села. В межах круговиду польового вся його дорога пролягла. Щось […]

Чую чудо-слов’я. Цей зухвалий солов’їсько – то заплаче, то засвище, зарегоче… Україночко моя, карі очі! Ти дала мені ім’я. Ти […]

Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]

Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]

Як вибігали джинсові хлопчиська ватагою хмільною та й не близько – у степ наш предковічний вибігали і галас розсипали, наче […]

Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]