НОВОСІЛЛЯ
Братові Василю
Валять, крушать білу хату,
білий сніг пил кружляє.
Стогне стріха пелехата,
ронить мох іржавий.
Ох, веселенька ж робота!
Лупить лом щосили.
Онучата жовтороті
раді і щасливі.
Онучатам це все сниться:
в білій веремії
поруч хата-цегляниця
вікнами зоріє.
Буде їм тепер папуга,
буде білка, буде люстра дивна.
Засвітилась молодістю вдруге
дід, бабуся, тато, мама – вся родина.
Ще дрімає телевізор більмооко,
від антени бовваніє тінь вусата.
Білим пилом розлетілась на всі боки
і лягла у чорну землю баба-хата…
Сяють вікна, скачуть зайчики веселі.
А лелеченька кружляє низько-низько.
Учепився за шматок старої скелі
гак покручений зелений –
від колиски.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
- “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
- “На рокиту сіли круки…” На рокиту сіли круки: – Кра! Кра! Кра! – Під слизькими пазурями, Як черлень, кора. Доки ж буде пити крівцю […]...
- БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...
- “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
- ПОДОРОЖНІЙ Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить […]...
- ГІСТЬ Глухе, бездушне отупіння Напало землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер надбіжить, Туман […]...
- МАЛЮНОК Глухе, бездушне отупіння Напало землю. Цвіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер надбіжить, Туман […]...
- КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
- “По той бік сніги – і по цей бік сніги…” По той бік сніги – і по цей бік сніги, По той бік зима – і по цей бік хуртеча, […]...
- “Там, де Ятрань круто в’ється…” Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каменя б’є вода – Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода. Ти, дівчино, ти щаслива: […]...
- ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
- МАТИ Одцвіли волошки у липні, А у серпні скінчились жнива. Скоро осінь. Та дні ще блакитні, Смаглий льотчик ромашку зрива… Смаглий […]...
- ВОЄННІ ІДИЛІЇ І. Погоріла наша хата, погоріла, І стодола з вітром, з димом полетіла, Осталися на подвір’ю стіни голі, Ходить вітер по […]...
- “Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки…” Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? […]...
- РОССИИ Вот иду я, заморский страус, в перьях строф, размеров и рифм. Спрятать голову, глупый, стараюсь, в оперенье звенящее врыв. Я […]...
- БУВАЮТЬ ДНІ Бувають дні в житті Мов олово важкі Гнітючі, мов ярмо, Гіркі, немов полин, Тоді душа моя, Знеможена й німа Дрімає […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- “Від листопаду вседнного…” Від листопаду вседенного, від неба надто голубого, від яблука – така студінь, що, наче кригу, власну тінь б’єш закаблуком – […]...
- “Минулося. І вже не треба…” Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- ОКСАНА І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою собі… А на обличчі тихомолодому Цвітуть два маки тихомолоді. В […]...
- МАМИ НЕ ЗАМІНИШ І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже […]...
- ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! […]...
- ЧОГО БИК НАВИК – Годі вже байдикувати. – Каже мама до Петра. Вже сім’ю потрібно мати. Оженитися пора. А Петро примружив око. – […]...
- СОН У ВЕЛИКДЕНЬ Сниться – тихо мама кличуть: “Сину, сину, я прийшла. Запроси мене на стрічу До святкового стола”. “Мамо, мамо, Вам у […]...
- ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
- ТОВАРООБМІН Сидить жінка за столом, Їсть ковбаси з пиріжком. Мама з нею торг держить, За півхунта дорожить. Мабуть, масла нас не […]...
- КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
- Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
- “Хмари низько пливуть…” Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]...
- ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ обліт завершених птахів на полі батька або духа червона сонця потерюха згортається в несупокій на горло саду покарай на тінь […]...
- “Як тільки відбувся потоп…” Як тільки відбувся потоп, ми сиділи на його березі і пили тонізуючі напої. Ми побачили Ноя… Ми дивились телевізор життя, […]...
- ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...
- РОДИНА ЄДИНА Ой нема на рідний берег Броду-переходу; Не знайти до роду броду Через бистру воду. Бистра річка – життя моє, Широка-глибока… […]...
- КОЛИСКОВА спи моя кохана засинай все минеться навіть ніч минеться голосом пролившись через край тінь моя до тебе доторкнеться пригорнувшись втомленим […]...
- ТЕЛЕГРАМА ВІД МАМИ На іменини, пам’ятного дня, коли вляглась нарешті метушня, – прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: мама. Сиділа […]...