КНИГИ ЛЕНІНА
Поезіє,
зове у невідоме
твій голос
таємний і простий.
Десь є слова,
які луною грому
спроможні
душу світу потрясти.
Я знаю:
оди ні гроша не варті.
Горять слова,
лиш доторкнись до них…
Поезіє,
стань на почесну варту
до ленінських
революційних книг!
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- У МУЗЕЇ ЛЕНІНА Це – дім Його життя, буремного, як вік, Безмежного, як світ, у розмаху своїм. І люди входять в цей врочисто […]...
- ПРО ПОЕЗІЮ Поету, кажуть, треба знати мову Та ще уміти вправно римувать. Надхнення і талант – і все готове – Слова самі […]...
- З книги “PRELUDE” (1913)СЕРЦЕ РВЕТЬСЯ Лягає сум і серце б’ється, Згадаю як літа старі. Пусти – і зразу понесеться, Куди – не знаю, а мерщій […]...
- КАНАДСЬКИЙ СЛАВЕНЬ (Український різновид) Канадо, ти – наш дім, твоя земля До всіх синів, як мати, промовля. Палкі серця тобі несуть Любов і славну […]...
- “Ввійди до церкви. Ріжноколірово…” Ввійди до церкви. Ріжноколірово Горять серця довкола, плинуть гимни в світлі. Стань – наче в райдузі, і жди, мов наречений, […]...
- Я СЛАВЛЮ НАРОДЖЕННЯ ЛЕНІНА Весною – сади зелені, Весною – квітують квіти, Весною родився Ленін, Щоб землю весною покрити! Як сонце весняне тепле Розковує […]...
- “Читаю Леніна – і радісно стає…” Читаю Леніна – і радісно стає, І щось мене на крилах підіймає: Як мужньо він усе негідне – б’є! Як […]...
- СТАНЬ ЗОРЕЮ МЕНІ Стань зорею мені На тривожнім путі, На тривожнім путі космодрому. Я крізь неї побачу Нитки золоті, Що снуються до отчого […]...
- ВСТУП ДО КНИГИ “ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ” Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю […]...
- “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
- КАРАВАНСЬКИЙ Совісте вільного віку, Вільною совістю стань! Падають жертви без ліку – Віра зростає з палань. Зводить тайфун океанський Гострі Москви […]...
- З КНИГИ “ВЕРЕСЕНЬ” Біла пушинка пливе над сіножаттю – легке суденце, Несене струменем вітру, куди забажає недбалий. Десять одного гнізда промінясто розходиться щоглів; […]...
- О ДРУКАРЯХ, ЩО КНИГИ ДРУКУЮТЬ Пишу вірші друкарям, ремісникам славним, которії друкують книги православним Людєм, бо всім діло їх свято єст і чесно, а барзій […]...
- КНИГИ В КРАСНОМ ПЕРЕПЛЕТЕ Из рая детского житья Вы мне привет прощальный шлете, Неизменившие друзья В потертом, красном пререплете. Чуть легкий выучен урок, Бегу […]...
- “І шум людський, і велемудрі книги…” Я помчусь по дикой степи, Я надменно сброшу я Образованности цепи И вериги бытия. М. Лермонтов І шум людський, і […]...
- З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
- З книги “П’ЄРО КОХАЄ” (1918)ВИТИСК Ах, розумієте – нудьга наринула – Що я не такий, як всі. Ночі опошлені доля кинула У парку з серцем […]...
- “Кришталь, сервізи, книги і рояль…” Кришталь, сервізи, книги і рояль, Гараж, машина, чепурненька дача… Людина ніби добра й не ледача, І все-таки її по-людськи жаль. […]...
- Теперь я мертв. Я стал строками книги Теперь я мертв. Я стал строками книги В твоих руках: И сняты с плеч твоих любви вериги, Но жгуч мой […]...
- “Читаю душі ваші, наче книги, я…” Читаю душі ваші, наче книги, я І сам цвіту – ридаю, як роса… Ах, на землі одна, одна релігія – […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з […]...
- ВПЕРЕД Ні слова про спокій! Ні слова про втому! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в […]...
- “Горять священні орифлями…” Горять священні орифлями революційної весни. Ми ждем і вірим коло брами. Горять священні орифлями, і сонце в грудях і над […]...
- “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
- ОСІНЬ Така самотність у білій пустелі постелі, де понад нами стелою стеляться міражі. Господи, які в тебе очі стали пастельні і […]...
- “Марную день на пошуки незримої…” Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. […]...
- НА УРОЦІ МАТЕМАТИКИ Він до класу зайшов неквапливо, крейду взяв і, немов чарівник, вивів числа на дошці красиво: – Ось вам ділене, частка, […]...
- МОЯ ЦАРІВНА А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...
- “Я ніхто для тебе, як Улліс…” Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. […]...
- ПОВЕРНЕННЯ ПІСНІ Вертається пісня-щедрівка, яку я навік полюбив. Біжить відчайдушна платівка, живе незабутий мотив. Летить наша пісня народна за віком прудким навздогін. […]...
- МІФ Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова. Русяві й стрункочолі йдуть […]...
- “Ніч… а човен – як срібний птах…” Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій […]...
- НАД БУГОМ НАД БУГОМ Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, […]...
- “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
- З РІДНОГО Нема вже до кого, а їдемо ще до могил, До церкви старої (хрестили нас там, сповідали), Нам в цьому краю […]...
- ВОНА ТАМ Є Стояв я сам-один, немов на варті Забутий вояк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав, шукав, та […]...
- “Спалахнув день синім-синім спектром…” Спалахнув день синім-синім спектром, Сині вітри шугають, мов шуліки. Билинний дуб над дубленим проспектом Тримає сонце на сухому лікті. І […]...
- ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
- БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...