“Гармоніст Михалко Горобець…”
Гармоніст Михалко Горобець
каже:
– В мене… як його… рефлекс.
Без гармошки, понімаєте, не можу…
До війни, бувало, як рвоне Михалко
перелатані, задихані міхи, –
ех, літали пальці,
витинали шпарко
розвеселу польку, карапет.
Прислухаються жінки.
Усміхаються дядьки:
– Розцвірінькався безхвостий горобець!
Та й на фронті, лиш затихне канонада,
сядуть хлопці на важкі снаряди:
– Горобец, ану растягивай гармонь!
Фрицам сразу же захочется домой…
Грав Михалко.
Сонце кров’ю наливалося на заході.
Враз граната засичала,
ще цвіла…
Хлопці сковані рефлексом самозахисту.
А Михалко…
відчайдушна голова…
Каже:
– Понімаєте, не можу…
Примостилась у кутку гармошка.
Їй за п’єдестал – ослін кривий.
Гудзиками жовтими
дивиться гармошка
на Михалкові порожні рукави.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- “О, суму, смутку, скільки суму…” О, суму, смутку, скільки суму По заході світила! Повились проліски в задуму; Кладуть на ноти тиху думу Озер ясних кадила. […]...
- “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
- ТРАВНЕВА БАЛАДА Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки. А за вікном починається поле І видно за полем село Бармаки. […]...
- З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
- IV. “Де ти?” Де ти? Хто розв’язав шнур простору, вузлом якого ти була? Не можу я, не можу протверезіти від обезсилюючого алькоголю логіки, […]...
- 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
- “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
- НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
- ЯБЛУНЕВИЙ САД Біля самого моря, в Криму, Всі долини в цвіту, як в диму… Там дівчата в погожий деньок Яблуневий садили садок. […]...
- ІЛЬКО До війни він вальси грав дівчатам, На селі був перший гармоніст. І коли вернувся в сорок п’ятім, То й гармошку […]...
- МЕХІКО Хоч добре, що ластівка-стежка Летіла собі між вулканами І що стелилися вітру Смагляві, незаймані трави. І добре, що синє кладовище […]...
- БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...
- УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РОЗМОВНИК Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! Наше слово полум’яне Повік не зов’яне! Німець каже: Ви моголи? – Моголи! Моголи! […]...
- “Я без тебе не можу бути…” Я без тебе не можу бути… І з тобою не можу теж! Ой зеленої скільки отрути Нині в серце моє […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- “Вона прийшла, як мрія довгожданна…” Вона прийшла, як мрія довгожданна, І вийшли всі назустріч їй, І всі кричали їй: “Осанна! Благословенний ранок твій!” І враз […]...
- 2. КОРЧАГІНЦІ І Батарейці комбата любили, Батарейці гордилися ним… Це вони трійку “юнкерсів” збили В небі Києва залпом одним! Отаке не повториться […]...
- ПРИКАЗКИ. ПЕРЕКУСІТЬ, ПАНЕ! Обсунулась стара гребля, Місток похилився, Спала річка невеличка, Млинок завалився. На камінні кілька хлопців Черепками грає, Аж ступою через греблю […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
- “Ну як би я міг без твоєї усмішки…” Ну як би я міг без твоєї усмішки? Не міг би я бачить ні трав колихання, ні погляду гір, ні […]...
- ОХРІМОВА СВИТА Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – […]...
- ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
- ПЕСНЯ О ДРУГЕ Если друг оказался вдруг И не друг, и не враг, а – так, Если сразу не разберешь, Плох он или […]...
- У РЕСТОРАНІ Тішить очі тихий цвіт герані. На естраді грають шейки, твісти… За столом в районнім ресторані Трапезують хлопці-трактористи. По якійсь нараді […]...
- ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
- “Все, хлопці. Далі підете без мене…” – Все, хлопці. Далі підете без мене… – Він так сказав, ідучи на узбіч. Бо рана, розкривавлена, огненна, Його хитнула […]...
- В ЗАМЕТІЛЬ Ну й погода, хто б, здавалось, Зважився у путь?.. На півсвіта розгулялась Сніжна каламуть. З опівночі завертіло, Кинуло сніги. А […]...
- “І тут, і всюди – скрізь погано…” І тут, і всюди – скрізь погано. Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога. А […]...
- ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді […]...
- “В поворотні часи многотрудні…” В поворотні часи многотрудні Володар майданних дум Говорив, ніби грав на бубні, Хоча в музиці був – ні бум-бум!...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
- ВДОМА Під хату шлях листя калюж простяг. Скрип дверей, як сухий сірник. На обличчі осінній коник. Піч потемніла ружами, листок у […]...
- ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
- “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
- ХАТКА ІЗ ГРАНАТА Я потім вам скажу – усе, що треба, А зараз – уст, я хочу Ваших уст! Я буду делікатним. – […]...