ДУША ЖУРАВЛИНА
Курличе душа журавлина
і пружить морозне крило.
Десь там, на іскристій рівнині,
не спить у заметах село.
Над ним у годину погідну
хмарини стоять, мов стоги…
Покину я все і поїду
у біле село, у сніги.
Покину я все і вклонюся
вишневій подільській зимі.
Стежину мою до матусі
там січень снігами замів.
Там вільна душа журавлина
спочине від сивих доріг.
І тиха, щемлива сльозина
розтане в зіницях моїх.
Мені голубими димами
війне вітерець на бігу.
Прокину я стежку до мами
у чистім, високім снігу.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Душа людини – велемовна книга…” Душа людини – велемовна книга, Яку що більше пристрасно читай – То глибше радістю дзвінкою двигай І жни пізнань довершений […]...
- “Зимувала у стайні між овець білих…” Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. […]...
- СЕЛО У цьому селі я давно не бував, І ось повернувся з літами: Занедбаний клуб, і запущений став, Поля заросли бур’янами. […]...
- “Когда душа, расправив крылья…” Когда душа, расправив крылья, Дерзает выспренний полет, И я взнесусь не без усилья Во область чистую высот,- Как мяч, взлетевший […]...
- “На сполох б’є душа моя хоробра…” На сполох б’є душа моя хоробра. Гримучий світ зачаєно примовк. Зосталася у мене третя спроба – хистка, як доля, як […]...
- Не падай в розпач, що душа самотня! Не падай в розпач, що душа самотня! Самотнi всi. Самотнiй рiд людський. Нас кинуто у Всесвiту безодню Нiхто не знає […]...
- “Не раз душа моя скимить…” Не раз душа моя скимить В глухі беззвіздні ночі, І сум туманний давить грудь І до землі толочить… Не сниться […]...
- “Душа моя – пустка холодна й німа…” Душа моя – пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема: То вітер розвіяв, то хвилі зірвали, То, […]...
- ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...
- ДУША Душа моя, печальница О всех в кругу моем, Ты стала усыпальницей Замученных живьем. Тела их бальзамируя, Им посвящая стих, Рыдающею […]...
- “Людська душа, як дерево гіллясте…” Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі. Із вихором дорожнім прилітають І осідають біси на деревах. В […]...
- “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
- Душа – невидимка Душа – невидимка. Где ты живешь? Твой маленький домик, Наверно, хорош? Ты бродишь по городу, Бродишь одна, Душа-невидимка, Ты мне […]...
- “Так любить душа одинока…” Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так […]...
- СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
- ЗАЧЕРСТВІЛА ДУША Зачерствіла душа, як великодня паска, суха, крихка і цвіллю вже взялась, годиться для пташок, або людей голодних. Та хто голодний […]...
- ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
- ЖУРАВЛИНА ПЕЧАЛЬ О смутку, о печале журавлів! Минають дні – і нікого кохати, Окрім старої, наче бджілка, хати, Крім яблуні при голубій […]...
- Поезiї душа завжди вiдкрита Поезiї душа завжди вiдкрита. В буденностi холоднiй i жорстокiй Мене рятують вiршi як молитва. Читаю – i на душу сходить […]...
- “Прошуміла за вікнами злива…” Прошуміла за вікнами злива, Відгриміла за обрій гроза. На деревах роса – мов сльоза, А на серці – тривога щемлива. […]...
- Нет дня, чтобы душа не ныла Нет дня, чтобы душа не ныла, Не изнывала б о былом, Искала слов, не находила, И сохла, сохла с каждым […]...
- “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
- ДУША БЕРЕЗИ Нас – океан. Але ж кому у спадок Дісталось істини святе зерно? Якщо життя лише сліпий випадок – Яким безглуздям […]...
- “Морозе! Ти душа Парнарського співця…” Морозе! Ти душа Парнарського співця. Так, як вона, ховаєш ти в кришталі І подих вод, і трав завмерлих жалі І […]...
- “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
- РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
- “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
- “Моя душа й по темнім трунку…” Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під […]...
- “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
- “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
- “Душа моя – послухай!..” Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – […]...
- Не стомиться душа радiти Не стомиться душа радiти, Жiночу бачачи красу! Якi красунi є у свiтi! Яке прекрасне розмаїття! Що їм плiтки i пересуд! […]...
- “Буває мить, коли душа натхненна…” Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна… Лови цю […]...
- ДУША ПРОЗОРИТЬСЯ ДО ДНА Ніяковіючи цвіте жовтенький підбіл. Пахнуть трави. Жовто-зелено, кучеряво берези повняться. Теплінь… І на прозору волосінь нанизує хмарини жайвір. Скрипить, розхитана […]...
- МОРСКАЯ ДУША У нее глаза морского цвета, И живет она как бы во сне. От весны до окончанья лета Дух ее в […]...
- “Нещедрі хмари, тиха вись…” Нещедрі хмари, тиха вись; Мандрівний рій сніжин Окрай комори вздовж доріг Веде буденний чин. І плаче вітер цілий день, Мов […]...
- “В сивих травах…” В сивих травах – у сивих росах відходила любов моя. Перев’яла трава в покосах, здаленіла днів течія. Тротуарами по асфальті […]...
- З РЕЧЕЙ ПОЛОНУ З речей полону я звільнитись хочу В країні цій багатій на всі речі. Це може вам здається недоречі- Та я […]...
- “Душа мрачна, мечты мои унылы…” Душа мрачна, мечты мои унылы, Грядущее рисуется темно. Привычки, прежде милые, постыли, И горек дым сигары. Решено! Не ты горька, […]...
- ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...