Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВАСИЛЬ МИСИК

Чому покинув дім, полин, –
Степи свої квітучі?
Стоїш тепер, як перст, один
На потьмянілій кручі.

Промарнувалися літа
У гуркоті міському,
“Твоя одвічна гіркота
не заплелась в солому”.

Не принесли у молоці
Твій смак корови з паші…
Скажи – бульвари, сквери ці
Степів квітучих кращі?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВАСИЛЬ МИСИК - ПАВЛОВСЬКИЙ ВІТАЛИЙ