ЦИГАН ВАСИЛЬ

На чужих наречених – пояси, мов табу.
Зостаєшся один і над глиною постиш…
Вилітає на площу нічний табун –
скільки збіглося коней до тебе на посвист!

Що ж, коли не скрипаль, то бодай конокрад!..
З кольорової глини вдавай амазонок –
щось горить над чолом (а чолом як Сократ)
і ростуть монументи, мов ліси, щосезонно –

стільки плоті пром’яв, ніби грек-ворожбит,
і промацав натуру в ключиці й гомілці,
щоб украсти в природи цей тупіт копит
і спізнати тотожність у дівці і гілці,

щось міняв, кочував, покидав сам себе,
полишивши у парку ставкових купальниць
(там ще й досі одна романтично гребе),-
все просте, все смішне, як наслинений палець.

Тільки небо спливає дощами на склі –
і жбурляєш під ноги осілі потреби.
Все змішалось: робота, і глина, і хліб.
Мов на площу табун, вилітаєш із себе.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ Як же багато вас! – що думаєте тільки про себе. Через те Україна стільки літ по коліна в ганьбі, І […]...

“На міднім небі вечір прочорнів…” На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен […]...

ВАСИЛЬ МИСИК Чому покинув дім, полин, – Степи свої квітучі? Стоїш тепер, як перст, один На потьмянілій кручі. Промарнувалися літа У гуркоті […]...

ВАСИЛЬ МИСИК Постій, Ілько! Поїду в Бухару, сходжу в мечеть, а на базар – не стану, і повернусь… Завдам тоді перу роботи, […]...

Сади будинків – цегляний едем Сади будинків – цегляний едем, де лагідно мовчать скульптурні звірі, де ранні позивні тремтять в ефірі,- ми їх на мову […]...

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. 1933 сказав би кому свою правду – на вітер чи так. вона непомітна, їй майже не вкриєш очима. солоні, як небо, […]...

ВАСИЛЬ РОМАНЮК. 1995 як тихо й довго сходяться на пласі сповідники моїх ребристих плах. ця самота – удар ногою в пах. як лоскотно […]...

ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000 я маю знати кожного в лице – дощів імущих і життя імущих, – коли не звірина вертає з пущі, а […]...

“Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...

“Площею прогулювалося кільканадцять…” Площею прогулювалося кільканадцять пам’ятників невідомому солдату. Вони жваво про щось говорили, курили і все поглядали на перехожих – все чекали, […]...

ПОХВАЛА СЬОМОМУ ТРАМВАЄВІ Сьомий номер їде в бік Личакова, проз Петра й Павла до кладовища. Ти яснієш, мов корона макова, і на мене […]...

Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...

СASA DI DANTE Це тут ступала Дантова стопа, Щемріла шовком ніжна Беатріче. Я чую й досі, як жагуче кличе Ярлива кров, бажаннями сліпа. […]...

МОЯ РЕЛІКВІЯ Я приміряю предка шолом, порубаний мечами, гостроверхий, і чую: зорі над моїм чолом черкають крицю вічності і мерхнуть… Я приміряю […]...

БІБЛІОТЕКÁРКА У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у […]...

ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...

ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...

“Красне Сонце” Тихо-мирно Володимир, Свого віку доживав, Піклувавсь своїм народом, Вдів, убогих годував. Всі вдоволені, щасливі. А багатство і добро Все несе […]...

ЖЕБРАК Коли ніхто не слухає музики з карійону, що заливає площу, тільки старий жебрак на порозі ще старшої святині – то […]...

ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...

“Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...

“Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...

“Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...

ДОКТОР ДУТКА Доктор Дутка, що знав дев’ятнадцять мов (а якщо з діалектами, то двадцять чотири), відбивав цілий світ, ніби давнє трюмо, і […]...

СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...

А, може, так i треба жити А, може, так i треба жити: То перти плуга, то спiвать, То плакать…Тiльки не карать Себе за щось, не так […]...

СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...

ЛІДІЦЕ Могил бугри, Метуть вітри… Схилімо прапори! У цих буграх Священний прах, – Не сміть стоять в шапках! Німий стою У […]...

(КОЛО) Місто немов сузір’я. Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. І хто нам […]...

БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...

Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...

БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...

ДАВИД Суворий погляд і тверда постава, І мозку гін, закутий під чолом. Це владній силі божеський псалом, Земному світові хвала лунава. […]...

“Замело, засипало, завіяло…” Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]...

“Листя акацій побите морозом…” Листя акацій побите морозом, Холодно голим скульптурам в осінньому парку, І тільки двоє на лаві у вітряній порожнечі Гріються в […]...

“Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...

“Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...

ЗАБОЛЬНИЦЯ За болем, далі – Забольниця… Лікарня на горі стоїть. В мені клубок чуттів роїться, Що кревний біль в собі таїть. […]...

АТЛАНТИ І ХЛІБ Увечері, коли зійде горіння зірок і ліхтарів, і наші очі такі стають глибокі, аж пророчі, а руки від утоми – […]...

LARGO DE BOTICARIO Старі ліхтарі подибали На площу з сухою криницею. В ліяни замоталася повня. Пахучий дощ стукоче: Ксилофон – черепиця, Цвітистої вілли. […]...

Related posts: