ДО СВІТЛАНИ

Related posts:

1. “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
2. ДО ДОЩУ А дощ як затявся – все лить і лить, Хоча б десь проклюнувся неба клапоть: Чи доля так власна йому […]...
3. ВІК ДОЖИВАЮ Вік доживаю, а не знаю, хто Є та істота, що в мені гніздиться, Й кому належить диво-долото, Що “я” й […]...
4. “Стоїть мені моя гірка зоря…” Стоїть мені моя гірка зоря… Моя єдина зоре-пересмуто, На землі злі, на зморені моря Твій віщий погляд сяє мені люто. […]...
5. ЗАКЛЯТЬЕ ВЕСНОЙ Рассейтесь, цветные туманы, Откройте дорогу ко мне В залитые льдами лиманы Моей запоздалой весне. Явись, как любовь – ниоткуда, Упорная, […]...
6. УВІНЧАНА ІМ’ЯМ ВІТЧИЗНИ Нескорена, велика українко, увінчана святим ім’ям Вітчизни! Колись монарх якийсь тебе не визнав, тепер з тобою розмовляє світ. На березі […]...
7. КОШУ ТРАВУ В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]...
8. “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
9. “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
10. “Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...
11. ГОВОРИТЬ МОСКВА! Живу я на вулиці Леніна, Весь світ мені видно з вікна! Шинель моя тричі прострелена, В почесній відставці вона. Будуємо, […]...
12. В САМБОРІ Ой упала зоря на голубі гори На самбір-тернину серденько вколола. “Гой, стій, самборе, не коли! Як же в мені серце […]...
13. ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
14. “Моє ти горе нестудене…” Моє ти горе нестудене, Моя ти зоре вдалині, Постійно видима для мене, Хоч би які стояли дні! Там, на дніпровській […]...
15. ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ Ще небо, як берлінська синь; Ніхто небесного блавату Не зможе словом змалювати, Ні блиску ранньої роси На білих айстрах, тонко […]...
16. “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
17. “Благословенний час вертання…” Миколі Плав’юку Благословенний час вертання Птахів із вирію, коли Весна іще холодна й рання, І небеса ще не цвіли Блакитним […]...
18. “Юдоль плачу, земля моя, планета…” Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета – страждаю, мучусь, […]...
19. “Туман, туман… Як бинт до гнійних ран…” Туман, туман… Як бинт до гнійних ран. Чи сонце вигляне хоча б у травні?.. Коли на вишки падає туман, Ми […]...
20. ЗАБУТИЙ ФОРТЕПІЯН Стою забутий у вітальні під стіною, Ні то звичайний мебель, ні то інструмент, Стирають з мене пил байдужою рукою, А […]...
21. ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
22. “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
23. ЗАБУТА ЗЕМЛЯ Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода […]...
24. ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
25. ІВАН ДРАЧ Із космоери в нашу еру Драчів Пегас вогнем ірже, на ще не списанім папері баладний стрій шикує вже… 1973, липень...
26. СОН Вночі, під ранок, у гнізді У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані. На срібне мамине перо, […]...
27. НІЧ У СТЕПУ На небі пожежа західня палає. Земля червоніє принадним рум’янцем. Заснула вродлива, весела, щаслива, І небо над нею темніє… стемніло. І […]...
28. “Той світ, що зітканий з безчестя…” “Той світ, що я із думки сотворила… мене не любить”. Галина Турелик Той світ, що зітканий з безчестя, слизький, мов […]...
29. МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
30. РЕЙД Бухта в тумані, не видно хмар і сопок. Вриваєсь тільки гамір, стогне рейд. Світ таке безмір’я, а я – я […]...
31. ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...
32. Я УТВЕРЖДАЮСЬ Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила […]...
33. 20. “На останні гроші придбавши лайнер…” На останні гроші придбавши лайнер, я вбираю очима, писком і мозком вознесіння в небо стрімке, негайне. Піді мною, як кажуть […]...
34. МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
35. ЧАРОВАНИЙ КЛЮЧ Як я на світ родивсь, дак баба-сповитуха Десь узялась між нас химерна та чудна. Одні вбачали в ній дари святого […]...
36. МЕРАНІ З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані, Сивий ворон карлика в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному […]...
37. ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...
38. “Гей, нові Колюмби, Магеллани…” Гей, нові Колюмби, Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що […]...
39. ГОНОРОВИЙ ВІРШ Пегас мій звивається баско. Не зловить його живодер. Не дам і за тисячу баксів написаний щойно шедевр. вхопив я свободу […]...
40. “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...