ПРОКЛІН
Тепер, коли не треба людям книжки,
Лиш плотської жаги й дешевих цін,
Коли, неначе вівці після стрижки,
Йдуть голі душі в банки на поклін.
Коли вожді, мов ярмаркові блазні,
Ковтають полум’я своїх промов,
Коли газети, як бинти заразні,
Збирають на собі отруйну кров,
Тепер, коли майстри голодомору
На нашу мову одягли петлю,
Я проклинаю цю свободу хвору,
Та вже нічого в Бога не молю.
2.ХІІ.2006
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
- ЧИ ВІДДАДУТЬ СЕЛЯНАМ ЗЕМЛЮ? Борису Олійнику Віддадуть… Не землю-каламуть! Ну кому… кому вона потрібна? Рідна земле! Ти й мені нерідна, Як вітри чорнобильські подмуть. […]...
- Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні […]...
- Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
- “Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...
- “У муках, у битвах я, серцем вразливий…” У муках, у битвах я, серцем вразливий, Цілий усесвіт збагнув. Тому ходжу по землі юродивим, Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю […]...
- АНАТЕМА Усіх, хто гендлював Твоєю цнотою, Святотатців із шулічим пазуром, Упирів з кровожерним горлом, Сліпих до твоїх стигмів, Глухих до пісні […]...
- Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...
- УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...
- “То так і я тепер пишу…” Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. То так і я тепер пишу: Папір тілько, чорнило […]...
- Мати милосерда! Мати милосерда! Ты єси ограда, От лютаго врага злаго Храниши мя всегда. Он, лютый, рыкаєт, БЂдна мя хищаєт. Скоро, скоро […]...
- “Розхиляю колосся, іду…” Розхиляю колосся, іду. Устріч – арнаутка чорнява. Слава вам, рідні поля, У вечірній тихості слава! Уже видко верхівки топіль. Покажеться […]...
- ЕСТАФЕТИ Різні бувають естафети. Міщани міщанам передать буфети, Заяложені ложки, тупі ножі, Глупоту свою і думки чужі. Різні бувають естафети. Воїни […]...
- ЖДУ АНГЕЛІВ З МЕЧАМИ Шукаю в світі непідвладних смерті, Проходжу від хреста і до хреста: Там ч ола в колючках, серця роздерті, Пробиті руки, […]...
- ДИПТИХ І За все, що взяв од пирога життя, Платити доведеться по рахунку: За перший успіх і за краплю трунку, За […]...
- ЛІСИ Ліси, мої ліси, далекі й продорожні, Зайшли ви в смітники, в липку, отруйну гниль. Під кожним кущиком – лайно й […]...
- З’ЯСУВАННЯ ІЗ БІЛИМ КАМЕНЕМ “Я тим, кого любив найбільше в світі, приносив тільки сум’яття і біль”?..- в якому запопадливім повіті, хто сотворив цей вбогий […]...
- АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, […]...
- ПРО СВОЇХ І ЧУЖИХ Бродить відьма, просить випити – Крові з космосу поссать. Як брова над оком вибитим, Косо місяць зависа. Мов поділ, на […]...
- САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
- КОПІЮВАЛЬНИКИ Грунтують білі валики тканину день і ніч. Корплять копіювальники, спадає втома з пліч. Тут фарби кілограмами відважують під звіт. Мазками […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні […]...
- В казематі (“В неволі тяжко, хоча й волі…”) X В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було. Та все-таки якось жилось. Хоть на чужому, та […]...
- “До тридцятий ми звідали доволі…” До тридцяти ми звідали доволі, Життя такого нюхати дало… У п’ять біг ошелешений в село, Криваво-чорне кинувши на полі Від […]...
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- “Даремне ти турбуєшся, поете…” Даремне ти турбуєшся, поете! Ще вистачить сюжетів для поем. Візьми число щоденної газети – там тисячі невиспіваних тем. Заглянь лишень […]...
- ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
- “Роздумано, важко ступали коні…” Пам’яті З. С-ської Роздумано, важно ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли […]...
- “Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто…” Хтось тисне з хмар на землю, тисне люто, А ми повинні небо підпирать. З чужинських стріл вливається отрута У нашу […]...
- ПОСТСКРИПТУМ ДО ЛІТОПИСУ Жебраки, українські поети, Що ви пишете в бідні газети? З ким ідете на прю, на ножі? Вас на Банковій знов […]...
- ЗА НАС За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, […]...
- “Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…” Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А […]...
- ПЕРЕЛЯКАНИЙ Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної […]...
- УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А […]...
- МАЛЕНЬКА, МЕНША ВІД МАЧИНИ Загадка Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову […]...
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- СКІФСЬКА БАБА Ми тебе поставили на виднім – Це не там, де ти була колись! – Нагаласувались по обіді, А по чарці […]...
- “Чи то недоля та неволя…” Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, […]...
- “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В […]...