Homo
Цей світ біжить до прірви і не може
Спинитися: не має він гальма.
Є хлібний стіл, і полюбовне ложе,
І жадібність добробуту німа.
Він в рух потугу всю свою вкладає,
Мов хоче перегнати сам себе,
Хоч, бувши в космосі, побачив, знає,
Що небо чорне, а не голубе.
Для побудови раю, як відомо,
Була нам Богом віддана Земля,
Та збудував тут пекло мудрий homo
І сам тепер втікає звідсіля.
11.Х.2006
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
- ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
- “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
- Homo sapiens Wśrod mrocznych miast, po, mrocznych stronach, jak stada wypędzanych szczurow, gromady ludzi przerazonych pełzają u strzaskanych murow; bezdomni, ślepi i […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ОДНУ НІЧ С. Т. Ніч яка – мов птаха чорне око! Сніг зійшов. Оголена земля темряву глибоку і високу в серце вихиля… […]...
- МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
- “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
- Sonet II (Na one słowa Jopowe: Homo natus de muliere, brevi vivens tempore etc) Z wstydem poczęty człowiek, urodzony Z boleścią, krotko tu na świecie zywie, I to odmiennie, nędznie, bojazliwie, Ginie, od słonca […]...
- “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
- “Ще вчора була я висока, як вежа…” Ще вчора була я висока, як вежа. Здається, ще трохи – дістану зеніт. І раптом, як вибух, – обвал і […]...
- КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
- НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...
- “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
- ЗАГОВОРИ “Заговори, щоб я тебе побачив”. Сократ Заговори, щоб я тебе побачив, І прочитав життя твойого стих. То, може, Словом, скорбним […]...
- “До кого говорить…” До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії прилинь до мене на Вкраїну, Я задихаюся, я […]...
- СТРАШНИЙ СУД (Примітив) Посеред лісів, степу Ловіте тугу труб! Двигтить і земля, і небо, Надходить Страшний Суд. Роздайте одежі гарні, І коні, й […]...
- ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
- СТОКГОЛЬМ Чарівна саго, на суворих водах, Що тир корони в небо підняла! Тобі скоряється полярна мла, Коли почує золотий твій подих. […]...
- 16. ЩО СТАЛОСЯ В МЕХІКО? Висівши, я побачив себе на вершку свідомости, мов на горбі, по однім моїм боці стояла струнка блакитна постать неба, по […]...
- “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
- МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
- “То шторм на морі орди хвиль жене…” То шторм на морі орди хвиль жене, То знову штиль, меланхолійна тиша… Не знаю, що мені миліше, Що більше радує […]...
- ПРИТЯГАННЯ ЗЕМЛІ І НЕБА Віз Чумацький на чорному небі ще ніколи не був так близько: небосхилу зазорене чудо – чорна магія вічних зір. Нерозгадану […]...
- “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
- У ХРАМІ Ти, вигнана Богом, стоїш при свічі на чорній землі, питаєшся в Нього: для кого мечі кують ковалі? Не каже, для […]...
- “Під сливами угорками…” Під сливами угорками, Де зріє шум-трава, В джерелах неприборканих Шукав я ці слова. Мені тут юний вік минав, Тут корінь […]...
- СТЕЛИСЯ, СТЕЛИСЯ, ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШЕ Стелися, стелися, зелений горшку! Гей, ви не тіштеся, мої вороженьки, моїй пригоді! Бо моя пригода, бо моя пригода, як літня […]...
- ЯСЕНЬ І співай тепер, що не ця Була остання сторінка. Я тебе прочитав до кінця, І зосталась одна картинка: “Ти мов […]...
- ЧЕТВЕРО В ОКЕАНІ Весь світ захопив подвиг чотирьох радяських юнаків Асхата Зіганшина, Пилипа Поплавського, Анатолія Крючковського та Івана Федотова, які здобули нечувану перемогу […]...
- УКРАЇНСЬКЕ НЕБО Над Україною небо, коване в кузні громів, Бурями переоране, мов штормовий океан. Вдень і вночі снуються пасма їдких димів, І […]...
- МЕНІ СНИЛАСЬ ЗЕМЛЯ Мені снилась земля – тільки щебінь і дим. І на ній я вмирав, молодим-молодим, Як на фронті колись, у минулу […]...
- “Я був на далекій чужині…” Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- ПОХІД РУСІ НА ЦАРГОРОД (В року 907) Чи в Бескидах хмароломи, Чи пороги крають громи, Чи потрясся небозвід? Ні в Бескидах хмароломи, Ні пороги […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
- ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
- “Земля поетiв i земля пророкiв…” Земля поетiв i земля пророкiв, Сопiлки калинової земля. Криницю мого полудня високо Вiтчизна строгим зарам надивля. І бачить: вiри духмянiє […]...
- СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...