Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Homo

Цей світ біжить до прірви і не може
Спинитися: не має він гальма.
Є хлібний стіл, і полюбовне ложе,
І жадібність добробуту німа.

Він в рух потугу всю свою вкладає,
Мов хоче перегнати сам себе,
Хоч, бувши в космосі, побачив, знає,
Що небо чорне, а не голубе.

Для побудови раю, як відомо,
Була нам Богом віддана Земля,
Та збудував тут пекло мудрий homo
І сам тепер втікає звідсіля.

11.Х.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Homo - ПАВЛИЧКО ДМИТРО