ПІД КИЇВ СТАРИЙ

Related posts:

1. “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...
2. СТИХІЇ Мадригалик По-перше камінь. Твердь. І підмурівок. Холодна перепона. Тож мета втікає від зарюмсаних корівок, а зостається творення хвоста. Коли, розбивши […]...
3. СТАРИЙ КОРОЛЬ На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій […]...
4. КИЇВ І. Д. І Ти стаєш і припадаєш вухом до землі, Бо раптом душа світає: Гугнявлять слов’янські кургани, І череп’я трипільських […]...
5. СТАРИЙ МУЗИКА Я шинкареві збіжжя все Прогайнував на те, на се: На горілчину, мед-вино… Бо щось гуляю вже давно. Стара скрипиця та […]...
6. РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
7. СТАРИЙ ДУРЕНЬ Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та […]...
8. СТАРИЙ ОЛІЙНИК Ремонт парасольок – це водночас і розвага: розпустиш її, мов дерево якесь кістяне чи бамбукове і тішишся, і не бачиш […]...
9. СТАРИЙ ЗАВІТ Володимиру Забаштанському Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, […]...
10. СТАРИЙ ЗАВІТ Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, зіяв барак. […]...
11. СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...
12. “Зелена піна лісу молодого…” Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять […]...
13. СТАРИЙ КОЛОДЯЗЬ Стояв на роздоріжжі колодязь древній глибокий, А біля нього журавель дерев’яний високий, Люди з сусідніх дворів в погоду й у […]...
14. “В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...
15. СТАРИЙ ГОДИННИКАР Ще пароплавчики чаділи, наче праски, ще ми шукали крем’яхи в піску, – на пограниччі дійсності і казки стояв той дім […]...
16. КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...
17. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
18. В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
19. КИЇВ Не чути мови рідної в столиці, А там, де Лавра золотом сія, Виховують дядьки бородолиці Царевного лакея й холуя. Біля […]...
20. КИЇВ XVI СТОЛІТТЯ Борщагівка – то була Борщівка, Харчовий над річкою заїзд. Там варила борщ вродлива дівка В щебетанні ластів’ячих гнізд. Біля комина […]...
21. КИЇВ Незборний, на горах суворих Твердинею віри стоїть, Під стягом Софії на порох Розбивши навали століть. Мов райдуга – даль неозора: […]...
22. КИЇВ Підійнявся злотно-зелено, А за тло – густа синьота. Хай яка впаде вагота, Її скине смагле рамено. Йшов Батий на нього […]...
23. РАДІОАКТИВНИЙ КИЇВ II Ясніє Чумацький шлях, скриплять мажі сузір’їв, тягнучись у майбутнє, лисніє старий Дніпро, мов лисий Шевченко, думаючи про минуле, не грайте, […]...
24. КИЇВ На срібнім березі Дніпра Слов’янства золота столице, Світанку мови і добра, Вікно у світ стооке і столице, Всі сто століть […]...
25. ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
26. КИЇВ В час невідомий, в час нежданий Ти знов розімкнеш свій язик… М. Філянський 1 По зморі монгольського іга, По трупній […]...
27. ГОГОЛЬ Гоголь сидів перед згаслим каміном, Ворушачи чорні листи манускриптів. Мов кажани, тіні по стінах Тікали від свічки. Тіні і тільки… […]...
28. МОЛИТВА ЗА КОХАНУ ЖІНКУ О, Боже, світлом Ти – у всьому, І Твій закон – у кожнім дні,- Прислухайсь голосу мойому, І в болю […]...
29. МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
30. КИЇВ – ТРАДИЦІЯ Ніхто твоїх не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти, До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі […]...
31. СТАРИЙ Все глибше бачить зір, Стихають бурі в серці. Миліші птах, і звір, І шум трави при стежці. Іде він між […]...
32. (Поїзд Київ-Луцьк) Ніби зламана сьома печать. Він ху ячить. Газети ячать. Вся міліція ловить маньяка. Два дебелі понурі менти Перевірили документи – […]...
33. КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
34. КИЇВ З ЛІВОГО БЕРЕГА Вітай, замріяний, золотоглавий На синіх горах… Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червллних наших днів ясна заграва. Давно в […]...
35. 15. ВИСЛОВЛЕННЯ ЖАЛЮ Налий жалю в ваші серця за тих : що прикуті до ложа тугою за небесним, що спраглі правди Твоєї впали […]...
36. КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
37. СТАРИЙ РИБАЛКА Серед моря човен без вітрила І старий рибалка на човні. І полоще чайка в сонці крила, І згубився берег вдалині. […]...
38. СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
39. Allegro giocoso А по тисячі літ за мавпами, після смерті і після погонь, – воз’явився, як мамут, на наших мапах золотої ліхтарні […]...
40. СТАРИЙ ЖОВНЯР Світить місяць серед неба, Сяють ясні зорі; Стоїть скеля серед моря, А на скелі д горі Стоїть стойку старий жовняр. […]...