MAY SOUL IS DARK
Я знов самотній і проклятий, –
схилився тяжко до вікна:
на мурах, ніби на розп’яттях,
ворони виють в небеса.
їх чую крики ізнадвору
у серці зрадженім своїм…
Куди, куди втічу від горя,
від тих зловісних голосів?..
Упала буря із-за бору
на місто пилом і піском,
змела на вітер птицю чорну,
неначе пір’я під погром,
та й кинула мені зокола
малу стеблину пирію,
щоб завихрити з нею вгору
і думу змучену мою!
Мене ти, думо, залишила,
як невтишиме в сповитку,
перед парадними дверима
ридать без відгласу на брук,
аж доки пси криві почують
і не потягнуть у рови,
де мої сестри з сіл ночують,
що ласку, юність продали, –
і у помиях там і смітті
покинуть кості мої тліть…
Ніколи верби верховіттям
з полів не прийдуть їм шуміть.
Я знов самотній і проклятий –
схилився тяжко до вікна:
на мурах, ніби на розп’яттях,
з пилами буря умира.
Related posts:
- СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...
- Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
- СОН Як сонні привиди на час появились, За час утекли, Так прежнії роки, літа молодії, Давно вже пойшли! І згадки не […]...
- Врешті дочекалися і ми благої вістки З циклу “Нотатки фенолога” Врешті дочекалися і ми благої вістки: прах дорожній гілкою і квіткою запах – знову городянки, мов […]...
- ЗЛОВІСНЕ Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Щo буде степ, руїна й вітер, Що […]...
- ШЛЮБ За тло – блакить. В ній щиглі і кларнети. Схилився явір над водою. Коні і кругле сонце золотим браслетом заплетене […]...
- СВІТАНОК До вікна схилився сонях. А калина – до криниці. Озивається спросоння Тиша голосом синиці. Сіра крайка небокраю Зарум’янилась на сході. […]...
- ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...
- САМОТНІЙ СОНЯШНИК Ріс біля хати соняшник самотній, Посіяли його тут люди для прикраси, З ностальгії за рідними полями, Щоб хату нa чужині […]...
- НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
- ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
- ПІСНЯ СОЛЬВЕЙГИ Кленовим листям вікна вбрала, А хату – чарами пісень, З Сольвейги піснею чекала І ніч і день, і ніч і […]...
- “Весь обшир мій – чотири на чотири…” Весь обшир мій – чотири на чотири. Куди не глянь – то мур, кутор і ріг. Всю душу з’їв цей […]...
- “І знов обвугленими сірниками…” І знов обвугленими сірниками на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь і туги напиваюсь досхочу. […]...
- “Він жив один в своїй пустелі…” Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов […]...
- КРУТІ СХОДИ РОБІТНИЧОГО ДОМУ НА 4-Й ВУЛИЦІ В НЬЮ-ЙОРКУ Такий народився, такий удавсь, Душа плазувати не звикла. Він ще недавно на линві гойдавсь, Мив хмарочосам вікна. Обертом йшла йому […]...
- ЗАБУТИЙ Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла […]...
- ОДИНАДЦЯТЬ 1 Напне на груди перкаль ночі, обпарить губи кропом сосок; знепритомнівши, неспокоєм закропиш очі. Зануриш голову у білу гущавину грудей […]...
- “Ще назва є, а річки вже немає…” Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви. І […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- КОН’ЮНКТИВІТ Я дівчину любив, люблю і нині, й вона мені сказала в пізній час: “І сонце й місяць розійшлись в долині… […]...
- САМОТНІСТЬ Часто я самотній, ніби Крузо, Виглядаю із-за обрію кораблів. І думка безпорадно грузне В клейкім баговинні слів. На своєму дикому […]...
- БУРЯ Над гірським північним краєм Б’ється буря об вершини, Виє, наче в темних штольнях, В межигір’ях і ярах, Рве гранітні дикі […]...
- ГРОТЕСК Здається десь… Для кожної людини… У певному контексті… Є зразок вікна… Яке чарує, мов гротески… На келиху червоного вина… Вікно […]...
- В НАЙВИЩІМ ДОМІ В найвищім домі одчинились двері. Вітаються руками обома. А на лиця чистенькому папері Турботи й мислі жодної нема. Я – […]...
- НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
- НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...
- ТУТ СЕЛИЩЕ БУЛО Воронки від снарядів, бомб і мін, Рови, окопи і руїни всюди, І печі обгорілі між руїн… Тут селище було! Жили […]...
- НАТХНЕННЯ Я знов почув, як хвилі неспокійні Натхнення ніжного у серці прокотились, До струн пісень моїх покірно прихилились, І кобзи віщої […]...
- В ТАРАСОВІ СОРОКОВИНИ Покинь на хвилю торг життя – а духа Скріпи у собі та зніми угору! Народе мій! Се я тобі говорю, […]...
- VAE VICTIS Я знемігся, згорів… Моє серце на попіл зотліло. Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде […]...
- ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
- “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
- ВИЄ БУРЯ КОЛО ХАТИ Виє буря коло хати, Стріху рве буйну; Гей, післала стара мати Сина на війну. І хрестом благословила На криваву путь, […]...
- Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
- ЖИТТЯ Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]...
- ВИБІР Ой світе, світоньку, чи ти мені наснився, а чи судився літнім, як бджолі? Я лугом брів і щедро заросився, на […]...
- ПРО ВІК І ВИХІД З НЬОГО (Або, як люблять казати: “На межі тисячоліть”) Слідами безалкогольних весіль Врешті вступімо у безалкогольний рік. Як після запоїв, мов після похміль, Лишає нас тяжко скалічений вік. Виходим […]...
- “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
- Ще о шостій ранку пітьма Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]...