Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГОЛОТА (Уривки)

Моя голото, моя доле!
Чого на тебе завше грім,
Чого не квітне тобі поле
Із теплих водами дощів?
Збиваєш нігті об могили
І заливаєш кров’ю степ…

У мисці борщ пісний, холодний
Жадібно діти дістають,
Із ложок, звісно, як голодні
На дране пузо собі ллють.
А мати жовта, як із воску,
Сидить на лаві та із соски
Годує сина на руках,
Що хлипа в гноті, в ганчірках.
…………………………………………………………………………
Два чоботи лежать для страху:
На всю сім’ю вони одні –
І всім приходиться тремтіть.
Кутки посліпнули од цвілі
І плачуть більмами сумні.

КЛЕКІТ. Київ, 1929. ЛІТЕРАТУРНИЙ ЯРМАРОК, 1929, ч. 10, с. 293-240; ці уривки знайдені в журналі у напасливій рецензії Т. Масенка на збірку поезій Осьмачки КЛЕКІТ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ГОЛОТА (Уривки) - ОСЬМАЧКА ТОДОСІЙ