“Він не їде. Сліпучий панцир…”

І
Він не їде. Сліпучий панцир
Для незнаних горить шляхів.
Янтаневі вітражі вранці –
Запорошені і сухі.

Тихо сидить фахверк смолою,
На подвір’ї камінь рида.
Ті, що в долішньому покою, –
Мають всі звірині уста.

Він не їде. І смагнуть лиця:
Не розцвівши, умре любов.
Злотні дні – як густа живиця,
Вечори – як розлита кров.

ІІ
Ти пустила свого васала
У світи по Величне йти
Фіалкова тиша кричала,
Ворушились гірські хребти…

Я пройшов королівств премного,
І – сурмою серце гремить:
Дами всі – хотіли земного,
Лицарі – ті хотіли жить.

Поздихали в пущах дракони.
Велетні – сягають по пас.
Та єдина не знає скону:
Найстрашніша потвора – Час.

ІІІ
Щастя, щастя, Далека, Люба:
Нам повік себе не знайти!
Я б мав також звірині губи,
І земною б здалася ти.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

“У пущах, де лише стежки звірині…” У пущах, де лише стежки звірині, Серед потворно сплетених гілок Буває в небо просвіт темно-синій, Як любе око. Скрізь таємний […]...

КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...

“Дощик шумить…” Дощик шумить, Шепчуться віти. Хочеться жить, Жить і любити. Душу п’янить Повіви м’яти. Світ би обнять, Розцілувати. Рідне мені Все […]...

ВІЗІЯ КИЄВА Дерево стало з китайських витинанок Або з малюнків чорною тушшю. (Повня тяжіла на філіграні Тонкого гілля). Музика гойдалась ліниво-сонна, Солодка […]...

ЗОЛОТОШУКАЧІ (Філософія вічного міщанина) Всі ми – золотошукачі, дріб’язкові, розгрібаєм папери, шмаття, ріжемо стружку залізну, копаємо землю – кажемо: істини – насправді, шукаємо крупинок […]...

З ТОГО СВІТУ Варфоломієві Шевченкові Не хотіли панські діти Мою воленьку вволити, – Щоб мене там поховали, Де б одраду серце мало, Де […]...

ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...

МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...

“Помру за дротом, чи тверда рука…” Помру за дротом, чи тверда рука Напише косо: “Вислати за межі”?.. Порине в хмарку тіло літака, Щоб загубитись в сонячній […]...

ПЕСНЯ О ВЕЩЕЙ КАССАНДРЕ Долго Троя в положении осадном Оставалась неприступною твердыней, Но троянцы не поверили Кассандре,- Троя, может быть, стояла б и поныне. […]...

“От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...

“Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...

“Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...

ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...

“Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...

НАЙДОРОЖЧЕ Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. […]...

“Сердець отаву, чисту й соковиту…” Сердець отаву, чисту й соковиту, Нехай топтав чи не топтав одчай, Бери, як дар цього земного світу, І пелюстками задумів […]...

“Гей, піду я в ті зелені гори…” Гей, піду я в ті зелені гори, Де смереки гомонять високі, Понесу я жалі одинокі Та й пущу їх у […]...

СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...

“Ой я свого чоловіка…” Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала. Та до куми заходила Пшона […]...

“Які ж ви смішні, їй-богу…” Які ж ви смішні, їй-богу, Із вашими орденами! Чи хтось опромінить дорогу Ліврейними галунами? Чи зможе безликий чиновник Талант начепити […]...

ПАРИЖ Ти – Салямбо з волоссям фіолетним Весняних ночей, – незбагненна врода, Комета золота і перелітна. Ах, я вінчалась у твоїх […]...

ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!” Сю […]...

“Весняні блакитні очі…” Весняні блакитні очі Дивляться з трави на мене: Се фіалочки кохані, Що набрав я повну жменю. Я набрав і все, […]...

РОЗМОВА НА ПЛЯЖІ – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи […]...

ТРИКУТНИК (Віра, надія, любов. – Ч. 1) Бажаєш, що незнане, що невідоме, з тугою серця дрижить. Блакитний цвіт зів’яне, углиб потоне, […]...

ТОВАРИШАМ І вас зі своїх зборів проженуть Старих порядків лицарі гордії, Ім’я і діла ваші прокленуть І крикнуть: ” Зрада! Пагубнії […]...

ПЕСНЯ КОМАНДИРОВОЧНОГО Всего один мотив Доносит с корабля; Один аккредитив – На двадцать два рубля. А жить еще две недели, Работы – […]...

ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...

“Ріки знов увійшли в береги…” Ріки знов увійшли в береги, І у надрах борня заніміла. Молоді, повнокровні боги Ухопились земного кормила. Кожна справа – ясна […]...

ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ Як їх зносили з поля! Набрякли від крові рядна. Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан. Розбирали гранату. І ніяка […]...

ТІСНОТА З німецького гумору Серед залу у музеї, світлим склом прикрите, Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените. Гід пояснює туристам: – Дами […]...

“У жадобі ідейної висі…” У жадобі ідейної висі зіп’ялись на словесні котурни і шпурляють недокурки мислі у невпізнані прірви, як в урни. Бідні лицарі […]...

І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З […]...

ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...

СКРИПАЛЬ Старий скрипаль на п’яному банкеті, Серед нових господарів життя, – Дивлюсь – і викликає співчуття Незграбна постать в сірому жилеті. […]...

“Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...

“Кодня, Базар і Крути…” Кодня, Базар і Крути – Міти крутої долі. Де ви, Коклеси й Брути, Лицарі честі й волі? Бог не дає […]...

“Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...

ДУБОК Чи лютим вихором нічним, чи ласим пальчиком липким – був зірваний і став нічим дубок маленький, три листки. Він сохнув, […]...

Related posts: