Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГРУДЕНЬ 1932

Слова, що прості і суворі,
(А інші – негідні слова),
Як їхні децизії скорі,
Як велич того Різдва,

Як їхня перервана мова
У мурах глухого двора,
Бо лаврами діл, а не слова
Вінчає велика пора.
………………………………….
За нами розгубленість мертва,
Де страх і покора – закон.
Там втрат не буває, де жертва –
Здобутий в огні бастіон!

Ім’ям невблаганним свободи
Здолали ми й кинули ниць
Понурі карпатські проходи,
Асфальти далеких столиць.

А тут – на міста й хутори ми
Залізну накинули сіть.
Тут скрізь наше військо незриме
У хижих залогах стоїть.
……………………………………
На площі, у соннім льокалі,
Де нудиться офіціянт,
Весь в сірому, нервом зо сталі, –
Зачаєний командант.

Зв’язковий. Сухе привітання.
Кашкет, окуляри, ровер.
І схована карта остання –
В кишені його револьвер.

Наказ був палючо-огненний,
Та кригою дихає суть.
А завтра газетні сирени
По світу його рознесуть.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ГРУДЕНЬ 1932 - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ