АНТРОПОЛОГІЯ
Ст. С.
Також наука… Зжалься, Божа Мати!
Рахуй і міряй та терпи!
Бери, принось з кладовищ черепи,
Щоб їх якимсь насінням наповняти.
Зате по праці – що за насолода,
Ступаючи в довірливій юрбі,
З’ясовувать недбайливо собі
Походження прохожого народу!
Або, діждавшись слушного моменту,
Перед свічадом, з острахом в очах,
Просліджувати прадідівський шлях
По двох, а то і більше, континентах…
1933
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
- “Похадження людини…” Походження людини – від птахів. І справа тут не в снах, в яких літаю… В людини також осінь і весна […]...
- ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- “Нам лосі перебігли шлях…” Нам лосі перебігли шлях (Лось, лосиха й лосеня). Водій Автобуса на хвильку припинив 1 нам усім сказав: “Дивіться!” Дивились, хто […]...
- ІНОМАРКА Все життя творив поет Для свого народу. Й заробив велосипед Мінського заводу В когось “Волга” чи “Москвич”. В нього “іномарка” […]...
- “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
- “Ні перед ким не станеш спину гнути…” Ні перед ким не станеш спину гнути, Не віддасися ворогу в ясу, Якщо ти зміг, товаришу, збагнути Свого народу велич […]...
- “Де шлях у жовті врізується стіни..” Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над закрутом стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. […]...
- МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
- ВОГНИЩЕ РОДИННЕ На світі білому єдине, як і дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. Ми відтоді початки лічим, як […]...
- ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- “Соромимося ласки матерів…” Соромимося ласки матерів, Та і самі живем без сантиметрів. Не раз вогонь чуття в тобі горів, А от відкритись не […]...
- “Поцілуєш, різко і суворо…” Є. П. Поцілуєш, різко і суворо, А в очах – морозяна блакить, А в очах – розриви і простори… Ет, […]...
- “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
- 1945-Й КІЛОМЕТР – БАМ Тут я запишу письмо своє БАМу на проголодь часу. Розум державний в очах: сорок п’ятого року, дев’яте. Чоботи й мар, […]...
- КОБЗАР сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]...
- Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
- ПОВЕРНЕННЯ Додому! Скоро легше буде, брат: Не за горами милий світ широкий. Проїхати б остінній автомат – Всевидящеє доларове око. Його […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- ГРЕЧЕСКИЕ ДЕВИЦЫ К ЮНОШАМ Счастливцы юноши, он ваш, сей пышный мир! Все вам – венки и ласки славы! И молодая жизнь для вас на […]...
- ЧЕРЕЗ ПАРКИ ТА МАЙДАНИ Ішов я вранці повз Червоний дім, Тим парком, де Кобзар схилився думно, Та й зупинивсь, почувши ці слова: – А […]...
- “Зійшли сніги, чорніють ріллі…” Зійшли сніги, чорніють ріллі, І сік березовий запах. Тумани, мов лелеки білі, До ночі бродять у степах. Дощі змінили заметілі, […]...
- “Я берег побачив на спаді туману…” Я берег побачив на спаді туману, зозулю почув, що кувала свій жаль, відчув, як поволеньки літечко тане, збагнув, як поволі […]...
- КИТАЙСЬКА СТІНА Як велетенський змій, як пажерний загреба, Повзе безоднями в верхами гір стіна. Бог нею міряє в умі простори неба І […]...
- “Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...
- СИНОК Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна […]...
- ЗАБОЛЬНИЦЯ За болем, далі – Забольниця… Лікарня на горі стоїть. В мені клубок чуттів роїться, Що кревний біль в собі таїть. […]...
- ДВІ ПЛАНЕТИ Округ сонця шлях широкий В неоміряних краях, – Там планета лічить роки, Оббігаючи той шлях. Споконвіку і довіку Ходить колом […]...
- В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
- СИМВОЛ Чим далі, тим похмуріш мряки, Тим небезпечніша дорога… О, ніби Ніке з Самотраки, Твоя смертельна перемога! З одірваною головою, Безумна […]...
- 08. ЛЕЛЕКИ Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси, чувся спів, і усміхались землі їм далекі. […]...
- “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
- ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- ТРИ СТРОФИ Ці три строфи, неначе три тополі, Чи три верби, похилені в журбі, Чи три свічі, погаслі й захололі, – Але, […]...
- ЖЕРТВА НАСИЛЛЯ Той задавлений біль, затамований плач, той придушений крик у морщин борознах заховались на твому лиці, той приглушений жах, що зачах […]...
- “Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...
- 10 Ілліч у Горках відшукав грибка, І на обличчі вже веселка грає. Розпитував по тому в лісника, Що в лісі родить, […]...