Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СИМВОЛ

Чим далі, тим похмуріш мряки,
Тим небезпечніша дорога…
О, ніби Ніке з Самотраки,
Твоя смертельна перемога!

З одірваною головою,
Безумна і посмертно-біла,
Вона несе над полем бою
Своє сліпе й крилате тіло.

Але в руках, у тьму простертих,
В несамовитій силі руху –
Така страшна погорда смерти,
Таке сліпуче сяйво духа,

Що кам’яніє скудний розум,
Заблуканий в словесних пущах,
І шкіра терпне, і морозом
Проймає теплі жили сущих…

І ось встає із піни Понту
Над хвиль розгойданим свічадом
Співуча мрія горизонту –
Сліпуча Степова Еллада.
1937

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


СИМВОЛ - МАЛАНЮК ЄВГЕН