“Ти зброєю світ собі в ноги послав…”
Ти зброєю світ собі в ноги послав,
Забувши в гордині без міри:
Хто руку оружно підняв на іслам, –
Вважай, підписав собі вирок.
Лишень на одрі, Бонапарте, осяг
Колишнє пророче знамення:
Тому, хто на світ православний посяг,
Нещадною Долею значено шлях
На острів Святої Єлени.
Ти, заміром темним здобувши вінець
І гетьманську владу підступно,
Затям, що по всьому надійде кінець,
Бува, що й на лаві підсудних.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
- “Гадав собі: забудешся мені “ Гадав собі: забудешся мені – Хай тільки згаснуть літа пломені! Підуть дощі садами сновигати й навчать мене, як жить і […]...
- “Чи то світ ошалів…” Чи то світ ошалів, – най би шлях його трафив, – Чи то люд перевівсь на овечий табун?! Бо колись […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
- “Той світ, що зітканий з безчестя…” “Той світ, що я із думки сотворила… мене не любить”. Галина Турелик Той світ, що зітканий з безчестя, слизький, мов […]...
- “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
- “Жорсткоий дихає в обличчя світ…” Жорстокий дихає в обличчя світ І внученьки яскраві сяють очі… Цей світ, що люто витлумив совіт (Він під хрестом вже […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- Світ у темряві ті що світ сотворили побачили як розвиднілось що небо своє помістили в чиїйсь кишені у темряві ті що […]...
- СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ Пожалься, Боже, що світ закурився, Це за гріхи Бог на всіх нас озлився! Брат брату недруг, син батьку ворожий, Скрізь […]...
- “Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
- “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
- “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
- “Йдучи у світ, лишаючи вітчизну…” Б. Чопикові Йдучи у світ, лишаючи вітчизну, Беруть на спомин у дорогу грізну Пучок євшану чи дрібок землі, Щоб на […]...
- “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
- “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
- “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
- “Цей білий світ, як біле божевілля…” Цей білий світ, як біле божевілля, Як білих снів непрошена хода. Я в ньому дощ. Я в ньому сніг. Я […]...
- “У маленьких очах відбивається світ…” У маленьких очах відбивається світ, – Гамірливий, гучний і великий – Буйна радість зелених віт, Білі хмари і срібні ріки. […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- ДРУЗЯМ-ПОЕТАМ І СОБІ Помовчім, як нічого сказати, Не жонглюймо словом без мети. Не вбираймо у модерні шати Метушні дрібної, суєти. Слово має діло […]...
- “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
- “Чекаю дня, коли собі скажу…” Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. О, як тоді, мабуть, я затужу! І як захочу, щоб вона […]...
- “Перетерплю усе, що Бог послав…” Перетерплю усе, що Бог послав, Переживу і болі і страждання, Лише б Твій Дух мойого не карав Під небом цим […]...
- “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
- “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
- “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
- “Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...
- “Візьми мене, як арфу, поміж ноги…” Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, […]...
- “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
- “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
- “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
- “Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги…” Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги І притулись до мене, гей до друга: Обох нас гне однака скорб і […]...
- СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...