“Гроза пройшла, і сліз безкрає…”
Гроза пройшла, і сліз безкрає
На листях, травах, на квітках,
Ласкаво, ясно сонце сяє
І відбивається в сльозах.
1905
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
- “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
- “Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...
- “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
- ГРОЗА В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Широким листом виноград-лоза Затріпотіла, ніби в сітях риба… Сьогодні вранці вдарила гроза, Як благовісник радості і хліба, І перше поздоровлення […]...
- “Тепер дивлюсь, що молодість пройшла…” Тепер дивлюсь, що молодість пройшла, Хоч спресувала в слово час і силу… І тільки згадка, тільки згадка мила Розтала в […]...
- “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
- “Шалена і дика гриміла гроза…” Шалена і дика гриміла гроза, Гнучка і покірна хилилась лоза, А дуб не здавався, стояв, як титан, – І вирвав […]...
- “Ох! бажаю сліз любові…” Ох! бажаю сліз любові – І солодких і гірких, І бажаю, і боюся, Що дознаю ще раз їх. Знов-бо та […]...
- “Смертей і ран, і сліз солоних…” Смертей і ран, і сліз солоних Я надивився за війну, І находивсь по закордонних За осінь, зиму і весну. Я […]...
- “Інколи серед сліз і гіркоти…” Інколи серед сліз і гіркоти Я таки мушу всміхнутися, Що Вероніка вчила моралі Кардинала. Гірко довелося Платити за ту науку: […]...
- “Оця весна, оця гроза пресчиста…” Оця весна, оця гроза пречиста, Над містом галопуючі громи… Серця бруньок розпурхуються в листя, Між цього і відроджуємось ми. Високо […]...
- ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
- “До моря сліз, під тиском пересудів…” До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина; До храму людських змагань, праць і трудів, Чень, і […]...
- “Легко і ясно лежати з пробитими грудьми…” Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. […]...
- ГРОЗА Як легко нам любить весною Бурхливу тимчасовість гроз З їх перспективою ясною, Коли уже минув мороз. Як прото бачити у […]...
- “Любов – недуга, повна сліз…” Любов – недуга, повна сліз, Їй ліків ще немає. Вершок обрізаних беріз – Хоч голий, відростає! Чого? Як довша втіха, […]...
- “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
- “В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...
- ПОЕТ І ПРИРОДА Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]...
- ПРОШАК ПІД ЦЕРКВОЮ Мохнатий, мохнатий, патлатий, курлапий та клишавий та чеверногий вилукуваті підігнув під себе ноги й більмом споглядає на сонячну лату. Брудний, […]...
- XXV. “Боюся глянути…” Боюся глянути на своє тіло. Теплі сліди ти зоставила у його травах. О, повернися скоро! Як очі сліз, мої уста […]...
- “Солов’єва пісня ллється…” Солов’єва пісня ллється, Розливається в низах, Соловей лящить, сміється… Наче… тоне у сльозах. Квітнуть яблуні і груші, В світлі місячнім […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...
- ГРОЗА Содрогаясь от мук, пробежала над миром зарница, Тень от тучи легла, и слилась, и смешалась с травой. Все труднее дышать, […]...
- ГРОЗА Стоишь ли, смотришь ли с балкона, деревья ветер гнет и сам шалеет от игры, от звона с размаху хлопающих рам. […]...
- КВІТКА ЦІСИК Квітка Цісик, голубка (бо дух) золота Лине над океаном, до зір доліта. Голосом долинає до отчих країв, До високих смерек, […]...
- ГРОЗА В ГОРАХ І тиша. І гори. І небо, й ріка, Що зорі шліфує в собі об каміння. В незрушнім повітрі сторожкість така, […]...
- ВЕСЕННЯЯ ГРОЗА Люблю грозу в начале мая, Когда весенний, первый гром, Как бы резвяся и играя, Грохочет в небе голубом. Гремят раскаты […]...
- “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
- ГРОЗА ИДЕТ Движется нахмуренная туча, Обложив полнеба вдалеке, Движется, огромна и тягуча, С фонарем в приподнятой руке. Сколько раз она меня ловила, […]...
- ГРОЗА МОМЕНТАЛЬНАЯ НАВЕК А затем прощалось лето С полустанком. Снявши шапку, Сто слепящих фотографий Ночью снял на память гром. Меркла кисть сирени. B […]...
- ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...
- СЛЬОТА Ситом сіє сиві струї Хтось химерний. Хмар хитон Розпростер на небі вітер. Слизько. Слізно. Сумно. Сон. Вимок ворон на воротях. […]...
- “Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…” Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути, Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити… Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать Муку ще більшую, […]...
- ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
- БАЛЯДА ПРО ДАФНУ, ЩО СТАЛА БУЗКОМ Л. К. Мої стежки просякнули землю: Я стала. Мова синицею відлетіла. Засліпило золотобанне свято. За мною шаліло сонце З руками […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...