АЙСТРИ

Related posts:

1. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
2. ДЕ АЙСТРИ ВМИРАЛИ В огороді коло хати, Де айстри вмирали, Жовнярики молодого Стрільця поховали. Та не встигли витесати Хрестика з дубини, Посадили на […]...
3. АЙСТРИ Які зів’ялі: червоні айстри – останні квіти палких пожеж. В блакитній залі туманний настрій. – Ми хочем жити! – Куди […]...
4. ВІТИ І ВІТЕР Зламають, як молоду топольку – Плакатиме вітер опівночі. Зірка, падаючи, зависне Між чорними гілками дуба на павутинці. Стоїш у білому, […]...
5. КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
6. У ЛІСІ ОПІВНОЧІ У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]...
7. “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
8. ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
9. “панно…” панно з очима більшими за айстри вже й наче осінь осінній настрій вже я лагідний мов щойно з ікони кучері […]...
10. НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
11. ЗМІЯ Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста […]...
12. ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...
13. ДО ГОМЕРА Стою здаля у повнім незнанні І пильно слухаю тебе й Киклади, Як той, хто мріє – десь у глибині Знайти […]...
14. ВСТУП ДО ПОЕМИ “ЕНДИМІОН” Коштовний твір – назавжди насолода. Його тривалости приманна врода Не кане в небуття. Вона всякчас Ясним диханням огріває нас. Солодкий […]...
15. “Нехай обдурений я сном…” Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, – Нехай! але […]...
16. ЮПІТЕР Античний бог прекрасну мав можливість Ставати лебедем, биком, дощем, Задовольняти надпотужну хтивість Жінок-богинь і власний плотський щем. Злітало з нього […]...
17. “Вже бракне слів. Важка хода пера…” Вже бракне слів. Важка хода пера. Рипить воно, немов правдавній спомин. Але мені ще не прийшла пора летіти в ірій […]...
18. 4. Може, мореля в вікні Може, мореля в вікні, в передчутті терпкої весни шепнула тобі благовість, заки архангел метеором злетів до малого твого гнізда. Каплице […]...
19. З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
20. ТАЄМНИЦЯ ВОДИ Я ішов стежиною у полі. Сонечко пекло несамовито. Ну а поле рівне, як стільниця, ні ярка ніде, ані струмочка. Я […]...
21. 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
22. ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...
23. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
24. ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
25. “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
26. “При цих деревах, в цім ладу…” При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]...
27. “Нічка тиха і темна була…” Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і […]...
28. ВЕСНА В ТЕХНІКУМІ У весни така уже тематика, Що дівчатам просто залюбки Готувать екзамен з математики В тім саду, де вчать і юнаки. […]...
29. “Не гань сонета, молодий письмаче…” Не гань сонета, молодий письмаче, Його краси не знавши. Мов ключем, Шекспір ним серце відмикав мигцем; Петрарка гоїв рани, співом […]...
30. “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
31. БЕРЕЗІЛЬ А весни так хочеться, (дай, Боже, весни!), бо душа полощеться в прикрощах сумних. До весни йде Стрітення, (дай, Боже, добра!). […]...
32. “Щока та тінь, та тінні очі…” Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь […]...
33. ГОЛУБИМИ ОЧИМА Голубими очима Вдивляється в небо дитя – Голубими дорогами Одпливає, одходить життя. Десь нема вже високого саду, Що до мене […]...
34. “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
35. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
36. “Оце сьогодні згадував про вас…” Оце сьогодні згадував про вас… Пливли човни, співали хвилі й весла, І десь далеко ледве чутний вальс Будив і кликав […]...
37. МІЙ САД Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад – Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я […]...
38. ПАМ’ЯТІ СЕСТРИ Вологий вітер ворушить віти, Уже безлисті. І доцвітають останні квіти В твоїм обійсті. І та стежина, де ти ходила, Дощем […]...
39. ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
40. ВІР, МОЯ ХОРОШАЯ Вітер нашу яблуньку, що в саду, розчах. Сум в листі твоєму, і печаль в очах. Вір, моя хорошая, в щастя […]...