“Франція почалася для мене в Києві…”

Related posts:

1. СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
2. СУЧАСНИКИ Є люди, яких не можливо ніяк уявити у віяннях років, епох чи віків… Які піднеслися над часом чолами й серцями […]...
3. ЕСТАФЕТА МИРУ Світає… Вікно у садок відчиняю – От-от уже сонце з-за обрію бризне… Від сопок Курільських до плавнів Дунаю Підводиться ранок […]...
4. НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КИЄВІ У вогняному вічному повстанні Вас винесли до світла духу крила… Ви так сучасно стали на майдані Та іменем своїм заговорили. […]...
5. БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...
6. У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...
7. 10. ТЕЛІГА В КИЄВІ 451 Старий Хрещатик плаче між руїн. Жахають жахом спалені дільниці, І топчуть чоботи чужих країн Усі кутки Подолу й Щекавиці. […]...
8. “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
9. “Ідуть і йдуть у Києві дощі…” Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця […]...
10. “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
11. “Виснажує і зраджує мене…” Виснажує і зраджує мене На цій землі уява небагата: Я розумію все людське, земне – Крім серця, що живе у […]...
12. СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...
13. “Щось мене поменшало в природі…” Щось мене поменшало в природі, Щось мені повужчав білий світ… Щось не видно батька на городі, Не виходить мати до […]...
14. СЬОГОДНІ У МЕНЕ СВЯТО Ніні Разінковій Сьогодні у мене свято – Лист я одержав твій! І знову горить багаття Любові моєї, надій. Одержать листа […]...
15. І В МЕНЕ БУВ СЕРДЕЧНИЙ ДРУГ І в мене був сердечний друг В днях долі і недолі, Лишився там, де сонний луг Говорить з вітром в […]...
16. “Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...
17. ДНІПРО “Ой Дніпре могучий, течеш відкіля, Відкіль неспокійні береш свої води?” – “Дає мені води російська земля, Дає українська родюча земля […]...
18. КОЛО ХАТИ, ЩО МЕНЕ КОЛИСАЛА Ось уже подолав підгір’я, Стою на межі. А на моєму подвір’ї – люди чужі. Придивляється до мене, мов пізнає, Новими […]...
19. “З далекого походу…” З далекого походу Вернувсь до мене брат. Одкинув він рушницю, На край стола схиливсь. – Ой що ж ти, брате, […]...
20. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
21. “І мати молода, і сонце юне…” І мати молода, і сонце юне, І в неї на колінах немовля. В прозорому повітрі, наче струни, Гудіння оксамитного джмеля. […]...
22. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
23. ДМИ, ДМИ, ЗИМОВИЙ ВІТРЕ! (Із п’єси “Як вам це подобається?”) Дми, дми, зимовий вітре! Людську невдячність витри. За неї кращий ти! Твої незримі зуби Не шлють такої згуби, Хоч ти […]...
24. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
25. ЛАСТІВКА Я давно-давно не бачив ластівки Давно не бачив цієї простої еластичної пташки Ви подумайте – пройшли роки роки Як не […]...
26. “Я бачив, як вітер на полі гуляв…” Я бачив, як вітер на полі гуляв, Землею жбурляв і берізку схиляв. Заносив пісками ярки сіножати, Ламав на берізці розламані […]...
27. ФРАНЦУЗЬКА МОДА “Що Франція?” Це – я”. – Сказав колись король. Не дивувався світ. Була така хвороба, Що підкрадалася до всіх монарших […]...
28. РІЧ Я хтів щоб не розуміли люди щоб з мене завше сміялись щоб замість привітання бачив тільки простягнуто-презирливий палець всі вони […]...
29. ГАЙДАМАКИ (Передмова) По мові – передмова. Можна і без неї, так ось бачте що: все, що я бачив надрукованого,- тілько бачив, а […]...
30. I. “Жди мене…” Жди мене на тому мості, що над зеленою рікою. Я прийду до тебе із сіножатей дощу, з його конюшиною у […]...
31. “Дух народів горить…” Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О […]...
32. НЕ ЙДИ ВІД МЕНЕ Не йди від мене ти, що все сіяла На небі мого щастя, як промінна зоря, Диви: найкращі квіти доля потоптала, […]...
33. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
34. “Мене обіймають зловісні…” Мене обіймають зловісні, Ненатлі рамена зими. Невже недокінченій пісні Злягти, не змахнувши крильми? Навкруг несвідоме холодне Мовчанням, як фатум, лягло. […]...
35. “У мене бажання, мій Друже…” У мене бажання, мій Друже, Щоб Ви поклали руку з п’ятьма перснями В Bocca della Verita І відповіли на мої […]...
36. 6. Він видвигнув мене Він видвигнув мене з ядра землі могутнім жестом, обтрусив з пороху райського дерева і поставив мене, де ніколи не ступала […]...
37. ГНІТИТЬ МЕНЕ Гнітить мене ця вертикальність міста, ця плоскість стель, ця герметичність вікон. Як можна тут співати про красу, працюючи на хліб, […]...
38. “Був порадник в мене…” Був порадник в мене, був товариш в мене, Та пішов під тихе плетиво зелене. Моріжком яскравим дім йому покрили Та […]...
39. “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
40. НЕСІТЬ МЕНЕ, ХВИЛІ Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві, В якісь безконечні простори: На тихій пустелі, у морській синяві Загублю несплакане горе. Несіть […]...