З ДИТИНСТВА

Related posts:

1. “День риштований шелестом лісу…” День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як […]...
2. ХЛІБ МОГО ДИТИНСТВА 1. Лан. Хвиля. Жовтий пилок… і жайвір… А голубінь. А глибина зіниць. А спокій. Членується промінь на остюки, прозориться думка-а-а… […]...
3. ЛІТНЬОГО ВЕЧОРА НА РІЧЦІ На лозняк всівся місяць червоний, А вода в річці тепла й лінива. І скупатись йому захотілося, Щоби річка влилася у […]...
4. “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
5. НА РІЧЦІ Посмалилися носи, Загоріли плічка. Ми щодня тепер усі Ходимо до річки. Тече річка крізь лісок, Блискотить сріблисто. А на березі […]...
6. БАКЕНЩИК Що ж мені свідчать твої зморшки? День надійшов і відійшов. Дощ розгулявся – чорні стьожки гадючаться з-під підошов. Несеш вогонь […]...
7. Небо в тонких узорах Небо в тонких узорах Хочет день превозмочь, А в душе и в озерах Опрокинулась ночь. Что-то хочется крикнуть В эту […]...
8. “Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...
9. З ДИТИНСТВА Сиро і сіро. Дим від села. Похрестовані літаки погрожують бомбами. Дитинство було. І війна була з милицями сусідовими і окопами… […]...
10. ЖАЙВОРОНОК ДИТИНСТВА Мама Зліпила жайворонка, Хотіла спекти – А він полетів. Відтоді Щовесни Шукаю в небі Птаха, Зліпленого з тіста....
11. ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
12. АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги. В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим […]...
13. ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ Проходить оподаль суцільність вербова, і снігу яскравість на чорній основі… І котяться яблука вниз по щоці – їх круглість червона […]...
14. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
15. З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
16. Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...
17. “Овиддя, вітром не розмите…” Овиддя, вітром не розмите, розпасяно в теплі лежить, і золота стеблина жита благословля серпневу мить. Зійшовши з самого вершечка небес […]...
18. ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
19. СОЛО Лягла горілиць у траві: – Займи мене, любий, займи. Лягла у високій траві, Сказала: – Тобі я належу… Як солодко […]...
20. “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
21. БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
22. “Притулив до стінки людину…” Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйтесь, дітлахи, з-за тину, – Гра бездоганна! Потім їли яєшню з салом, До синців […]...
23. “Правобіч гляну та й побачу…” Правобіч гляну та й побачу, як тонкосльозо скрипка плаче над згаслим соняхом в степу і як ступає тінь незряча за […]...
24. КАРПАТСЬКІ ЯБЛУКА Яблука звалися райськими, Райськими ночі були. Понад борами космацькими Хмари вінками пливли. Річка в долині світилася, Срібна од місяця й […]...
25. ЯТРАНЬ Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каміння б’є вода… Народна пісня З-під каміння у долині Б’є джерельна течія. Там одвіку […]...
26. ВДОМА Під хату шлях листя калюж простяг. Скрип дверей, як сухий сірник. На обличчі осінній коник. Піч потемніла ружами, листок у […]...
27. ДЕНЬ В трудах звиває невгамовний день Своє гніздо ретельно, мов лелека. Чи радість сонцем, чи печаль, як спека, А він трубить […]...
28. ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...
29. Великдень всі житла і храми наші в долині а на горі дракон сидить і дивиться в долину а то почне малювати […]...
30. “Село Красноїлів…” Село Красноїлів – Дідушкова Річка. А назва ця дуже стара. Який там Іванко? Яка там Марічка? І хто там за […]...
31. “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
32. “День за днем, вони вже звуться – дати…” День за днем, вони вже звуться – дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати, всі […]...
33. ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
34. ВЕРЕТЕНО Стрільчастий день, прозорий холод і вся невпійманість краси. Широко креслиш пісні коло. Ех, пахне ранок. Срібло й синь. Душа острунена […]...
35. “Палають огні при долині…” Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи […]...
36. ОСІННЄ СКРЕСАННЯ Чи вперше, чи, може, востаннє Дивлюсь на цю дивну ріку: Осіннє, осіннє скресання – Цвітіння на довгім віку. Дивлюсь, як […]...
37. “Я из дела ушел…” Я из дела ушел, из такого хорошего дела! Ничего не унес – отвалился в чем мать родила. Не затем, что […]...
38. МОРДОВСЬКА КУТЯ Ніч зменшилась, А день почав зростати. Освячую тебе, Фантазіє людська! Та мить і є Дитя, Якого Божа Мати Із хмар […]...
39. ЗОЛОТОДОЩ Який пахучий нині день! Я йшла сама повільним кроком: Ми стрінулися ненароком, Де жабуринням річка йде. Глянь! Під мостом, у […]...
40. НЕДІЛЯ Тепер у моді самосад – Покурюєм фабричні. Сидять дядьки, квітує сад, Сміється вишня вишні. Поміж дядьками хлопченя Цвіте білоголово. І […]...