СЛІПИЙ ДОЩ СОРОК ПЕРШОГО РОКУ

Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини,
ні цятки в небі – вимита блакить:
течуть, течуть єднальні волокнини,
а поміж ними і життєва нить.
Цей зрячий дощ наш двір не обминає,
дуднить в дійницю, землю колупа,
нам пригорщі дитячі заливає,
гарячий дощ, солоний – як ропа…
Ти ще малий і ще не можеш знати,
чому цей дощ унадився до нас,
чому, чому разом із громом в хату
заходив він розгонисто не раз.
Ти шепотів: “Минай нас стороною…” –
і до хмарини очі поривав,
та дощ ставав густою пеленою
і фотокартку батькову змивав…
Хоч я живу давно вже за горою,
пообтинав косою всі нитки,
та й досі ходить дощ сліпий за мною:
де не ступну – там забива гвіздки…

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

СЛІПИЙ ДОЩ Світило сонце. Дощ ішов сліпий. Я попросив: “Спинися, бандуристе! Умий моє обличчя, серце вмий Та загорни мене в повітря чисте. […]...

СОРОК Уже півжиття прожила, Уже півжиття одробила. Колись, наче ружа, цвіла, Манила, мов ягода спіла. Тепер споважніла в ході, У слові […]...

ЗАДУМА Святковий мент – з людьми погомоніти, А ще когось послухать – поготів. Чому ж, чому на неблизькі орбіти В цей […]...

В шесть сорок В шесть сорок Отбудет поезд. В шесть сорок Наступит расплата Зато, Что забыла вернуться, Что смех у тебя на лице. […]...

Колискова першого дня В кімнаті з вікнами на весну цвітіння вечорове в’яне. Я у теплі твоєму скресну, зерно, просвітлене і тьмяне, найзолотіша із […]...

“першого зову вівчаря…” першого зову вівчаря і не тільки тому що над ним сіяла зоря двадцять століть тому що був першим кому благу […]...

“Дев’ять днів, а потому сорок…” Дев’ять днів, а потому сорок, а на рік з верхів як з небес ізійшов божевільний отрок і крисаню поклав на […]...

В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...

“Я вчився сорок літ, та не навчився досі…” Я вчився сорок літ, та не навчився досі Губити подих свій в жіночому волоссі, І гудзики дрібні розстібувать на спині […]...

Звірям (першого разу) ми людську мову принесли Wild (at our first) beasts uttered human words… звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало […]...

“Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...

ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...

БЕРЕЗНЕВА НІЧ 1861 РОКУ Як ризи печалі, чорніло холодне небо, І все, все поникло в холодній тузі, Тремтіли зірки, як сльози, на виднокрузі, Упасти […]...

ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...

ГОЛОД 47-го РОКУ На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]...

ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...

ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...

З ДВОХ БОКІВ (“Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони…”) Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони: примарна тривалість ошукує нас, в природі немає, немає повторень, все суще на світі, […]...

НА НЕЗАБУДЬ РОКУ 1847 Скажіте нам, світильники народів У темряві науки і природи, Ви, що догледілись таємних ходів Народної неволі і свободи: Чи нам […]...

“Чому я плачу?.. І чому мовчу?..” “Але кров моя – раб, але мозок мій – раб”. Іван Франко Чому я плачу?.. І чому мовчу?.. Рабиню маю […]...

РЕАКЦІЯ НА СТЕНОГРАМУ 1963 РОКУ Двадцятип’ятирічним запізненням!!! – портретами молодих Вінградовського і Симоненка озирнулася наша молодість. Наче проріз далекого неба в сумносірому хмаровинні. Мов пройшлася […]...

КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...

МАРС-ГОСПОДАР 1680 РОКУ Dominus той латинський дає менш, а тягне Більше; ну a do-minus теж до цього прагне. Старий злодій – надійде й […]...

ВСТУП ДО КНИГИ “ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ” Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю […]...

І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...

ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Осінній вечір. Синьо-синьо. Оцей пейзаж, оці хмарини… І не збагнеш одразу, де ти. Який тут вік? Яка планета? Цього не […]...

“…І тоді я ставав на перехресті…” …І тоді я ставав на перехресті, Безсилий рвати злі кодоли пут – В літературі, в інституті, в тресі Тікав з […]...

“За чим зітхає гай…” За чим зітхає гай, Про що співають птиці? Попробуй розгадай Одвічні таємниці! Чому течуть річки, Але не витікають? І падають […]...

Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...

ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...

БДЖОЛА МАГДАЛЕНА І настає такий час, коли ні жити, ні вмерти – і день не минає, і ніч не відходить. А десь […]...

“Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...

К ДРУЗЬЯМ Я по дороге жизни этой Скачу на черном скакуне, В дали, густою мглой одетой, Друзья, темно, не видно мне. Со […]...

МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...

ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...

“Душі відпочивається в селі…” Душі відпочивається в селі На промені, як ластівці на дроті, Як вітру у хмарини на крилі, Як селезню на лісовім […]...

НА БЕРЕЗІ БЛАКИТНОГО І ЗЕЛЕНОГО МОРІВ Моря – зелене та блакитне. Зелене в обріях стоїть. Блакитне над зеленим квітне, іскриться і палахкотить. Зелене – жайворонком сяє, […]...

ВІДЧУЖЕННЯ Мовчання, як провалля, залягло між нами, А ми, як два горби, стовбичимо над ним, Того, що на душі, не висловиш […]...

“Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...

Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...

Related posts: