СЕРП

Серп виткався на ржавім полі
і впав раптово на снопи;
розтявши лінію недолі,
він поле кров’ю окропив.
Спинився жнець на краю думки,
спроквільно спину розігнув
і різонув навідліг лунко
по стеблах спеку навісну.
Зерно розбризкалося приском
по чорній стриженій щоці;
серп скрапував червоним блиском,
пручаючись у кулаці.
Очима вимірявши шлях,
наклавши серп на небокрай,
жнець біг і біг по колосках,
щоб вкраять сонця коровай.
А спека – назирцем, невпинно,
аж спорскували з язика
пекучі розсипи калинні,
згоряючи на остюках.

(3 votes, average: 4,33 out of 5)

СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД Відколи вкрали владу серп і молот, Людською кров’ю обагрився шлях! Убивцям чести начіпляли блях, Щоб між народів піднімати колот. Хто […]...

“Цить, серце, цить!…” Цить, серце, цить! Таж ти кохало, І раювало, й горювало, І наболілося досить – Цить, серце, цить! Весні кінець, Пшениця […]...

“Між межами жваво, живо…” Між межами жваво, живо Жовте жито жнуть женці. Розпочалось нині жниво, Серп аж пріє у руці… Сніп за снопом ув’язає, […]...

НЕСКІНЧЕНИЙ МАЛЮНОК На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок. 1920. ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ. 1925, ч. 11-12, с. […]...

ПОЛЬОВА ЗУСТРІЧ Глянула… Таким гарячим золотим рум’янцем Заблищав серп коло пояса, Пригадую: На його блискучій поверхні Коливались дві сині веселі волошки. ЧЕРВОНИЙ […]...

БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...

КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...

“Даремно сняться золоті снопи…” Даремно сняться золоті снопи На незміренно-прадідному полі. Куди втекли Шевченкові тополі І де сховались тирсові степи? Звелів Нептун: “Морями потопи […]...

“Гаптує дівчина й ридає…” Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцують згуки на дзвіниці, І плаче […]...

КОВАЛЬ З Бальмонта – Ковалю, що куєш ти там? – Кую підкову я. – Нащо ж вона? – А взнаєш сам, […]...

ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...

“Как пахнет липой и сиренью…” Как пахнет липой и сиренью как золотеет серп луны! Неторопливо, тень за тенью, подходят сумерки весны. Я возвращаюсь, молодею, мне […]...

“У чому сенс? – у крові, що лили…” У чому сенс? – у крові, що лили Впродовж віків по цих степах розлогих На сиве шелестіння ковили На схрещених […]...

Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...

ВІГІЛЇЇ CVIII На лезо – слух, аж сизо; погляд гострить Передчуття, де – ледь земля прочахла. Всі маяки – ганчір’ям – у […]...

“Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...

ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...

“Не вино, не сон і не отруту…” Не вино, не сон і не отруту… В темній чаші – спокій і вода. Ти не славив затінки і скруту, […]...

“Що ти, хто ти…” Що ти, хто ти? Сеї ночі Наді мною нахилялось, Удесяте а чи всоте Тихо в душу переллялось. Не збагнути: Чи […]...

“Поїзди прокричать і затихнуть…” Поїзди прокричать і затихнуть, М’яко вляжеться ніч у степах. Як дитина, засне Україна У садах, у зірках, в колосках. Буде […]...

СВ. СОФІЯ ЦАРГОРОДСЬКА До помсти кличуть почорнілі нави. Яка первісна, дика голизна, Де продудніла зграя навісна, Наклавши слід на образи кривавий! Давно погасли […]...

ПАРТВИВІСКА Зробіть мені квиток партійний: Навдовжки – кілометр! Навширшки – кілометр! І напишіть червоним на вогні: Це – Стріха Едвард – […]...

ПАРОДЕЗИ Партивістка Зробіть мені квиток партійний: Навдовжки – кілометр, Навширшки – кілометр! І напишіть червоним на вогні: Це – Стріха Едвард […]...

“Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...

НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ ЛІТА Прогнулась вишнева різка, Мов сіла душа чужа. І сонце упало різко, Зіскочивши із ножа, Й так червоно розлилося, Скривавивши небокрай… […]...

2. ЩО Я РОБИВ ПОПОЛУДНІ? Я тримав себе в бетоновім кулаці на шпилях синього чорнила, далеко внизу був папір і мій біль, я поставав, як […]...

ПАМ’ЯТЬ Бігке, розкотисте, знайоме, як порошина ув огромі, мелькоче зрушений обліг – невпинний біг… Життя – знайоме… Так ніби деревом тут […]...

ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ Проходить оподаль суцільність вербова, і снігу яскравість на чорній основі… І котяться яблука вниз по щоці – їх круглість червона […]...

XXXI. “Затули мої очі…” Затули мої очі лагідними краєвидами рук, загаси полумінь розуму м’якого поцілунку нетлею. Роздягни мене у темряві : нехай блиском тіла […]...

БУТИ МЕТЕЛИКОМ Огорне тишею, обпеленає снігом, до нитки сивої прив’яже – хилитайсь. Допоки кокона дощу ласкавий ніготь не доторкнеться лагідно до нас. […]...

“Відро защебетало у криниці…” Відро защебетало у криниці. Совою глухо ухнула вода. Ні місяця. Ні зірки. Ні зірниці. І мла – мов горе! Горе […]...

ЖАБКА ІЗ ЧЕРВОНИМ ЧЕРЕВЦЕМ Де город – до берега крутого, Тут була криниця із криниць. До її цілющої вологи Я постійно й спрагло падав […]...

І. І. СРЕЗНЕВСЬКОМУ. При од’їзді його на чужину Хай милосердний Біг та святая Діва Марія Тебе боронять! Майськеє поле, Квітки червоні – Шлях буде твій; Осінь багата, Жовтеє […]...

ЗОЗУЛИНЕ ЛІТО Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]...

“Гей, за дальнім небосхилом…” Гей, за дальнім небосхилом, Де громи ревуть, Їдуть хлопці наші милі У далеку путь. Приспів: Гей, гей, гей, дорого дальня, […]...

“Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...

НАПРОВЕСНІ He дивуйтесь, що квітом прекрасним Розцвілася дівчина несміла. – Так під промінням сонечка ясним Розцвітає первісточка біла. Не дивуйтесь, що […]...

МІСЯЧНІ ОБЖИНКИ Місячний серп Жне зорі На осінні весілля. Над чорними столами Полів Крук літає – У місяця питає: Чи кожному гостю […]...

ДО НЕЇ Прийди, сповита в чар пригаслих рут, Як день конати буде; Прийди з устами, наче маків жмут, Відслони білі груди… Вколиши […]...

“Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...

Related posts: