ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ

Понад водою птах стеливсь,
понад водою голубою
ширяв уже пожухлий лист
і застив літо сам собою.
Вода засмучена була,
бо скаламучена дощами;
в ній мокло білих два крила,
що небо зменшили над нами.
Відбитий прохолодний день
дививсь на вимиті обличчя,
не віднаходячи ніде
слідів минулого величчя.
Погнуті списи комишу,
і хвиля, здрібнена на скалки,
і згорнуто у дупла шум –
там сплять передсвітом три мавки.
Лише незмигно з глибини,
де ледве мріли куширища,
дивилось поглядом ясним
веселе сонячне очище.

(3 votes, average: 4,33 out of 5)

“Посланче осені, день многодарний…” Посланче осені, день многодарний, з просині дивишся поглядом карим: в річці глибокій світиться свічка, в нурти відкривши браму відвічну. Там […]...

“Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...

ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...

З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...

НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...

“Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...

“Є в осені невидима межа…” Є в осені невидима межа між пишною красою і старінням. Ось коник на стеблині заіржав і перескочив стежечку нерівну. Ще […]...

“Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...

БАЖАННЯ Час, в якому прийде Моя смерть, як зав’яну, Хай се квітень буде, Райське сонячне рано! Най в садку соловій Мені […]...

“Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…” Сеї осені ти мені двійко каштанів дала. А тепер – сніговійниця перша, І вони на столі перед мене Лежать… Так […]...

ШІСТНАДЦЯТЬ РЯДКІВ ПРО ДОЩ Таких крейдяних хмар не бачив я давно: вони громадно йшли на сплющене вікно. Чи втрима рами криж, в якому скалки […]...

ПРИ НАДІЇ Як пуща цвіте – острови тяжіють. Листя лискуче шкірою рисі. Солодко ввечері Пахне інакше аглая, А резеда віє з минулого […]...

ПОСУХА Понад прив’ялим клином конюшини Гудуть пухнаті, степові джмелі. Не взявши меду на пустім стеблі, Спішать у дупла під кущі шипшини. […]...

ЧОВЕН Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки […]...

ЖИТТЯ РІКИ Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони […]...

“Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...

ПРЕЛЮДІЯ DES-DUR Гей, снилося мені село весною, Вінки садів, черемхи білі квіти, І кучеряві верби над водою, Шо в тихі хвилі затопили […]...

“Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...

ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ Затримало б хоч ти, безпам’ятне свічадо, минаючу, співку, гірко-солодку радість. На аркуші води затримай хоч обличчя, хоч рамцями обмеж пустечу […]...

“Мені назустріч над вечірнім морем…” Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер, пристрасний і хижий. Під ноги хвиля стелиться в покорі і біла піна стопи […]...

РИБАЛКА. Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка […]...

ДУМА ПРО БРИТАНКУ Юрію Яновському На срібнім ковилі, на сизім полині, На півдні України при лимані, В гнідих степах на степовім коні Та […]...

САД Дощем зеленим пролилися блакитні вечори степів – і понад вишнями хрущі на лад старий старе гудуть і сяйвом місячного срібла […]...

НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...

ДЕ ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЬ Несуться хвилі рвучі, Шумить підводний вир. Над берегом на кручі Дрімає монастир… Іде вечірня хвиля, Темніє небосклін. Об берег плеще […]...

ВОДОДІЛ Стають далекими, найдальшими… незримими… Та й чи були вони, чи називались зимами! З гори котились комельгом, розтанули сніги мої, йменовані […]...

НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...

ХОДИТЬ ВЕЧІР Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи […]...

“В теплім місяці у травні…” В теплім місяці у травні Шепче явір думи давні, В синім місяці у квітні Думи явора столітні. За водою за […]...

БАРКАРОЛА Ходи, дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. Ходи, дівчино! […]...

МЕВА Відбилась малою від рідної скелі І гналась все далі та далі – світами. І змірила оком безкраї пустелі, Та впала […]...

БРЕХНЯ Від Рузвельта до Сталіна гонець Прибув з запитанням: – Що руським треба, Щоб швидше цій війні настав кінець І мирний […]...

“Обвітрені, закурені обличчя…” Обвітрені, закурені обличчя, Розкотисті, співучі голоси… Я виростав серед ції краси Духовного народного величчя. Мене з дитинства чарували ним Звичайні […]...

КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...

ВИРІЙ Замкнувши простір в чистому обличчі, ти піднесешся на вершок величчя: попереду на ширину зітхання триває густокриле кружеляння. То – лебеді? […]...

“Вже промені поламані, погнуті…” Вже промені поламані, погнуті Уклали в скирти вмілі скиртоправи, Оголеними плямами городів (Де з грядок рано вибрана цибуля) Хтось пізній […]...

У ГОЛОСІЄВІ Надходить вечір, повний таємниць, І ліс при світлі молодих зірниць Стоїть, мов лірник сивий, над рікою. Пливе повільно листя за […]...

“За хвилею хвиля, рокоче прибій…” За хвилею хвиля, рокоче прибій, Од гулу здригаються гори. Одвічно триває затятий двобій За ці прибержні простори. Вода на пісок […]...

“Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...

ВЕСЕЛЕ СЛОВО Добре слово настрій, дух підносить; забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту. […]...

Related posts: