“Неждано так ця хмара присиніла…”

Related posts:

1. “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
2. “Темна хмара, а веселка ясна…” Темна хмара, а веселка ясна. Що ти робиш, дівчино нещасна? Ореш тугу, сієш на ній смуток. Схаменися, який з того […]...
3. “Над гаєм хмара руку простягає…” Над гаєм хмара руку простягає І гається, і гається над гаєм. Ще дощ у хмарі, ще вона не знає, Де […]...
4. “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
5. “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
6. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
7. Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
8. “Заступила чорна хмара…” Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за Лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра […]...
9. ХМАРА Ту саму хмару із золотими торочками чернець бачить як храм, подорожній – як дерево, а юнак – наче крила в […]...
10. “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
11. КОВПАКІВЦІ В ЯРЕМЧІ …Із них кожен дивився Мужньо смерті у вічі: Є що друзям згадати – Путь була нелегка… Найтепліші обійми, Найсердечніші стрічі […]...
12. ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
13. ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
14. “І вірити, і прагнуть – не вотще…” І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне; і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І […]...
15. СВЯТОДІЙСТВО З кадильниці нетрів Здіймається ладан До синьої бані. Червоноризі буки Підносять золоту чашу. Черемош б’є поклони на скоках....
16. “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
17. ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...
18. ГРУДЕНЬ Порожні гнізда, холодний вітер, Пливе рікою останній лист. Спить чорна хмара на чорних вітах, Спить, наче хмара, старезний ліс. Оце […]...
19. ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
20. РІДНА МОВА В щільник чуттів і розуму зоря Бджолою залітає; тихо Завісу смутку розкриває пісня: …Кру-кру, Заки море перелечу – Крилонька зітру… […]...
21. “Бувають хвилі – серце мліє…” Бувають хвилі – серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить. […]...
22. ЮПІТЕР Античний бог прекрасну мав можливість Ставати лебедем, биком, дощем, Задовольняти надпотужну хтивість Жінок-богинь і власний плотський щем. Злітало з нього […]...
23. “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...
24. ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І […]...
25. “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
26. “Там тополі у полі на волі…” Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись […]...
27. МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
28. СМЕРТЬ БАНДУРИСТА Буря виє, завиває І сосновий бір трощить; В хмарах блискавка палає, Грім за громом палає, Ніч то углем вся чорніє, […]...
29. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
30. “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
31. “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
32. НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
33. “Такі близькі чомусь мені…” Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]...
34. “Вже бракне слів. Важка хода пера…” Вже бракне слів. Важка хода пера. Рипить воно, немов правдавній спомин. Але мені ще не прийшла пора летіти в ірій […]...
35. “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
36. КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ Котилися вози з гори, та в долині стали, Любилися, кохалися, та вже перестали. Любилися, кохалися, щоб мати не знала, Не […]...
37. “Барвінок цвів і зеленів…” Н. Я. МАКАРОВУ На пам’ять 14 сентября Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. […]...
38. ДО ДІТЕЙ Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! Так заросла давно дорога, Побив надії хмурий час! Зазнайте ж втіх, […]...
39. “Ми їхали, а надовкола вітер…” Ми їхали, а надовкола вітер Печаль розносив спритним поштарем. В осіннім небі охололий щем Усю блакить поспішним рухом витер. І […]...
40. ЧАРКИ Зелений ясень, серп і коні. прилипнув хлопець до вікна. В чарки сріблисті і червоні поналивалася весна. І хочеться хлопчині конче […]...