“Гуляю я… Луг…”

Related posts:

1. “Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...
2. МАРШ НА ІТАЛІЮ. Співанка Засвіти ми, ясна зоре, Засвіти ми на всі гори; Гей, їду, їду, Поїду за Дунай, Гей, поїду за море! Ци […]...
3. ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
4. КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...
5. “Терор? Ет!” Терор? Ет! Те – у дует, Те – … Ет! Теза газет: Естет се – Не Гоген, Не Моне феномен; […]...
6. ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...
7. Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
8. “Алая луна…” Алая луна, Алая луна. Загляни ко мне В темное окно. Алая луна, В комнате черно. Черная стена, Черные дома. Черные […]...
9. ДУНАЙ Я чув пісні про голубий Дунай… Не знаю – де, але у Братіславі Не голубий він, А рудий, вважай, Не […]...
10. ЩОБИ КОЗАЦЬКИЙ ЧОВЕН НА ТУРКІВ ПЛИНУВ ЗНОВУ О славна Русь, рушниця Хай палить туркам в лиця, Братів звільня доволі, Що стогнуть у неволі. Забулись любі браття – […]...
11. ТІЛЬКИ ПРАВДА Стрепенулися вії, мов два крила: – Пустіть! Я не хочу пити калинової крові! Зареготалася лісова луна І п’яний вітер поволікся […]...
12. “Заходить сонце. Кане тишина…” Заходить сонце. Кане тишина. Холоне алябастрова Атена. Не повернула втомлена луна Лжепатетичний оклик Демостена. Над морем день у день важка […]...
13. Чи то ти, чи то я Who are you, little i… чи то ти, чи то я (літ чи п’ять чи то шість) озираєш з вікна […]...
14. КОЗАЦЬКА ХАТА Хто святі церкви мурує, Пнеться з них до раю, – Я гуляю по Дунаю, Стиха в кобзу граю. Хто людські […]...
15. БОНДАРІВНА не дозволено щоб мене цілували заяложені губи гуляю в вибиванці не в адамашках і до алькиру не впущу виродливого пана […]...
16. ПАМ’ЯТЬ МАТЕРІ Ворог землю потолочив, сивиною – пил доріг. Злої ночі, злої ночі впала зірка на поріг. Впала зіронька гаряча, засмутилася трава. […]...
17. ХРЕСТОВА ГОРА На Хрестовій горі я побачив туркеню і відчув, як ворушиться усередині лев. Соковита черешня закривавила жменю, і кора відокремилась з […]...
18. “І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалася сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами […]...
19. “О ніч чудова і чарівна!..” О ніч чудова і чарівна! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь, і понова, І проріст трав, і […]...
20. КИЇВСЬКА ВЕСНА Вибухають бруньки пірамідних каштанів, І трава прориває торішній асфальт. Приголомшений подвигом, огир Богданів Чує з темних церков наростаючий альт. Дивне […]...
21. ГРОБНИЦЯ НАПОЛЕОНА В Будинку Інвалідів, між колон, Покоїться твій прах, Наполеон. А скільки знав ти воєн, знав походів, Під чобіт свій підм’явши […]...
22. “Як ударили у дзвони…” Як ударили у дзвони – Покотилася луна! Як у труби затрубили – Відгукнулася луна… Тож діброва засміялась, Зашовковилась трава. На […]...
23. “Мов за подушне, оступили…” Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий, Де ж заховатися мені? Що діяти? Уже […]...
24. “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
25. РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
26. ПЕСЕНКА ПРО МИШКУ У меня игрушек много – Трудно сразу перечесть: Есть железная дорога, Домик есть и куклы есть. Только Мишка лучше всех […]...
27. НА СМЕРТЬ ЮЛИИ Уже со тьмою нощи Простерлась тишина. Выходит из-за рощи Печальная луна. Я лиру томно строю Петь скорбь, объявшу дух. Приди […]...
28. МЕТІЛЬ Шумлять лози над річкою, Забіліло в полі, Метіль мете, буйний вітер Розходивсь на волі. Гуля собі, нема йому На світі […]...
29. БАЛАДА ПРО СТУПУ Гула, гуркотіла, двигтіла епоха, Жила в епосі тітка Мартоха. Епоха петлі зривала з дверей, Жив в епосі дядько Варфоломей. Які […]...
30. СОН “Я бачив дивний сон…” І. Франко Куми одесну і ошую. А шум! А гам! А шал! А шквал! А сміх […]...
31. ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...
32. “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
33. ІЗ АНТОЛОГІЇ І. ЕЛЛАДА Голосно в світі гула твоя чародійная слава, Змалку героям твоїм привикав дивуватись школяр; Сльози народів текли на руїни […]...
34. “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
35. “Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...
36. 8. ТАТАРОЧКА Там, за мiстом, понад шляхом битим, По гарячiм каменистiм полi Йде дiвча татарськее вродливе, Молоденьке, ще гуля по волi. На […]...
37. Кохання день! Кохання день! Не нiч, це – не злодiйство! Це свято духу, тiла i бажань! Це насолоди фантастичне дiйство, Коли кохання […]...
38. ТРАНСІЛЬВАНСЬКИЙ МАРШ Запасні в’яжу підкови До луки сідла. В чужі гори нам дорога, Ніби меч, лягла. Рвуться коні. Камінь дзвонить. Віддає луна. […]...
39. СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...
40. СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...