Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Заходить сонце. Кане тишина…”

Заходить сонце. Кане тишина.
Холоне алябастрова Атена.
Не повернула втомлена луна
Лжепатетичний оклик Демостена.

Над морем день у день важка імла,
І обрис гір в ясних дубах і липах
Не відгадать, як помислів чола
Розважного і хитрого Филипа.

А там, в майбутній злотній далині, –
Шалені коні і гарячі лиця,
Персеполіс у димі і огні
І Александра божеська десниця.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Заходить сонце. Кане тишина…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ