ЄДИНИЙ РИТУАЛ
поринаючи в холод
кам’яних клітин
храмів –
молися
вдихаючи дух
розчинений
в німих мурах –
молися
твій єдиний ритуал :
прослизнути пальцями
по шершавих стінах
скам’янілої самоти
намагаючись збагнути
мовчазність святости
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ПРОМЕНИСТА ЗРАДА Треба більшої самоти, ніж та, що в чотирьох стінах : треба, щоб в собі ти назавжди впав на коліна. Так […]...
- “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
- 6. МОЛИТВА Молися за нас, безвірних, премудрості Божій, Оранто. Молися, щоб ми тривали, як ти триваєш віками, щоб став Пантократор суворий на […]...
- РИТУАЛ Вода сама – і лябіринт, й арбітр, Який – світи – з долонь, як помідори. Свідомість – раптом – велетенські […]...
- ЄДИНИЙ ВИХІД Бабуся Христя захворіла Її відвіз до міста дід В лікарні бабцю ту зустріли Й сказали що робити слід. – Купіть […]...
- ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок) ХІІІ І раз ранком сталось так Хитавсь на воді пароплав І обоє зійшли сумний знак І поруч став Ти чуєш […]...
- КОРА Руками охопив, – а під корою сік. Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння, […]...
- ДЗВІН ОСТРОГА Доріг в житті стелилося немало, А ця мені дорога дорога, Де вигляда за межиріцьким валом Високочолий профіль Острога. Тут чую […]...
- Не можемо не можемо розмотати вузликів в очах що нам їх ніч зав’язала відтак знаємо що вузловий ритуал продовжуватиметься що наповнить вщерта […]...
- “Тут чую час: він в гіллі шелестить…” Тут чую час: він в гіллі шелестить Надовкруги Острозької твердині, Він загусає в стінах, з перекрить Бринить у голосі робочої […]...
- ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
- “Двори ті споришами заросли…” Двори ті споришами заросли, В них сироти-хати – безмовні пустки, Тини опали, сивий смуток слив, І спогад в горлі здушує, […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- РУСЬ. По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич печаліє, Де […]...
- “Хомі – сімох…” Хомі – сімох. Химі – німих. А мені – нема?.. Німого бо гомін Заз- дро норд Поніс у Сіноп. Я […]...
- “Крила колон…” (Візія) Крила колон Ширяться в місяці, Інструментом музичним Площа сприймає твій крок. Мозаїчні веретенами В листяному атрії. Острів на Тибрі […]...
- “Що сама тоненька, як бриндуша…” Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш. Мало […]...
- 1 …Возвеличу Малих отих рабів німих! Т. Шевченко Ти возвеличив нас, рабів, Неупокорений Кобзарю, Й на велелюдному базарі Вознести до висот […]...
- “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
- ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
- ГО-О-ОЛ одне одного беремо в оберемок ! як пригубимося ти – мій притулок я твій ! ти така ласкава ! а […]...
- В ГОСТЯХ У ПОЕТА Я слухаю: “Єдиний він, баштан – Ще зброя нам на голод і на злидні. День ясний там і вечори погідні, […]...
- “Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед […]...
- “І станом гнучим, і красою…” І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Дивлюся іноді, дивлюсь, І чудно, мов перед святою, Перед тобою помолюсь. […]...
- ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
- “Хвилі жита? Пісків потоки…” Хвилі жита? Пісків потоки? Спраглий промінь? Смеркання цвіт? Вічний Боже, який широкий, Дивно знаний твій білий світ! Збройних сварів вогонь […]...
- ІДИ! Пристати – як від поїзда відстати. Тужлива думка б’ється, мов пташа. Уже давно розтанув дим хвостатий. А в тебе за […]...
- НЕПОВТОРНЕ СВЯТО Гарячий день – і враз достигне жито І доп’яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий Єдиний день – мого […]...
- ЗАКЛЯТТЯ Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]...
- Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, […]...
- “І я не я, і ти мені не ти…” І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь […]...
- “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
- “Ні перед ким не станеш спину гнути…” Ні перед ким не станеш спину гнути, Не віддасися ворогу в ясу, Якщо ти зміг, товаришу, збагнути Свого народу велич […]...
- ПІД НОВИЙ РІК Ішов додому, цукор ніс пайковий І думав про гіркий щоденний труд… Разком огнів світився Голлівуд У чарах новорічної обнови. Скрізь […]...
- “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
- MAY SOUL IS DARK Я знов самотній і проклятий, – схилився тяжко до вікна: на мурах, ніби на розп’яттях, ворони виють в небеса. їх […]...
- СЕРПЕНЬ Herr, es its Zeit! Р. М. Рільке Час, Господи, на самоту й покору. Все про цей час нагадує: вага Знекровленого […]...
- “Ціла епоха – пори недовіри і страху…” Ціла епоха – пори недовіри і страху, Вибачте, друзі, за холод… Що, наче молюск, – В скойку ховалась душа (вільна, […]...
- ДИВИСЯ В ОБЛИЧЧЯ МЕРТВИХ ПОЕТІВ де витикаються вилиці де западаються ями очиць дивися в порожні роти де вапніють на яснах слова дивись в черепи де […]...
- Розпечені барви розпечені барви полотен домотканих на столі на стінах невидимі пальці на струнах мосяжних ранять торс бандури вітер давнин на крилі […]...