“Запахи в липах потоплені…”
Запахи в липах потоплені.
Леви закралися в лан,
порпають лапами в попелі
і наганяють туман.
Ех, розганяти – даремно…
Боже, які тумани!..
Швидко забачу, напевно,
тих, що сховали вони.
Буду з женцями в ватагах
левів корняги з полів,
буду на сріберних вагах
гойдати сяйво ланів.
23-27 липня 1991
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
- “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
- ЗАПАХИ ПУСТЕЛІ Здійнялась курява стовпами диму, В пустелі я розгледіти не ладен, Чи принесе у цю спекотну зиму Мені вітрець мою кохану […]...
- “Долини в лондонські тумани…” Долини в лондонські тумани Дбайливо кутали дуби, І сонце, сторож невблаганний, Спливало, спрагнене плавби. Лилась дорога під колеса, Прорвавши поли […]...
- “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
- Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
- 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
- “Снилось мені: там, де білі ведмеді…” Снилось мені: там, де білі ведмеді Смокчуть у лігвах засніжені лапи, Йшла без одіння окрилена леді, Леді Годайва, уставши з […]...
- ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
- “вміння пасти левів…” вміння пасти левів досягається наївністю вона звичайно не ти вона має тіло і тінь вона не виходила поза обрій як […]...
- ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
- 3. Вірган позичаю пам ять у старших бо моя не пам’ятає колись коло нашої хати стояв костьольчик з мальованим вірганом і не […]...
- “Холодне яблуко зірвати на вершку…” Холодне яблуко зірвати на вершку, Вкусити, щоб аж зуби заломило, Як захрумтіти солодом сніжку, Гілок застиглих пить останню силу, І […]...
- УВ’ЯЗНЕНІ МАКИ Розквітнув мак на табірній землі. В людей, котрі до жартів неохочі, Розгладжувались зморшки на чолі І веселішали суворі очі. Цим […]...
- ПРИ ДОРОЗІ На Поділлю при дорозі, Що йшла вздовж ланів, В спеках, в стужах, на морозі Малин хрест чорнів… Місяць сяєвом стелився […]...
- ВЕРЕДЛИВИЙ ГІСТЬ Умовля свого сусіда скупий Опанас: – Покуштуйте огірочки, вони гострі в нас. – Той спідлоба поглядає, дметься і сопе: – […]...
- ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
- 4. Ясь Жеревецький звечора замикаю свою стайню сідаю в хаті і дивлюся в вікно так ніби свою білу паню визираю я не боюся […]...
- Гуцульська ніч і Криворівня Гуцульська ніч і Криворівня, вінок з дзвіночків на столі, і вічновдова, елегійна серед вінка свіча стоїть. Вона минає в нас […]...
- “Нащо мені женитися?..” Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, […]...
- МІСЯЧНІ ОБЖИНКИ Місячний серп Жне зорі На осінні весілля. Над чорними столами Полів Крук літає – У місяця питає: Чи кожному гостю […]...
- “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
- ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...
- ВАЛЬД’ЗЕ Дахи червоні, вулички вузькі, Вгорі лопоче різнобарвне плаття При озері, як дзеркало, ковзькім, Що дише шуварами і лататтям. Чи не […]...
- 2. Юзь Юзь невеличкий і сивий що в довгого хвоста із дітьми грається і зеленить коліна падаючи в траву для їхньої потіхи […]...
- “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
- “Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...
- СИВОЮ ВЕРБОЮ Сльота і мор. Куди з журбою? Якої прагнути мети? Хіба що сивою вербою Над плесом тишу стерегти. Вросту я коренем […]...
- ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...
- НОКТЮРН D-MOLL Гей, овіяв мене дим мужицьких хатин, Вбійчий запах шальвії та рути, Де вишневий садок, срібна вільха і тин Шепче слово […]...
- МІКРОФІЛЬМ ЖИТТЯ На сірій плівці мозку мініятурними буквами крови записаний мікрофільм мого життя. лежить звинений на шпулі минулого в темній коморі підсвідомости, […]...
- “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я […]...
- ПРИТИСНУТИЙ Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і […]...
- ПРОЩАНИЕ А напоследок я скажу: прощай, любить не обязуйся. С ума схожу. Иль восхожу к высокой степени безумства. Как ты любил? […]...
- УОЛТ УІТМЕН Я чоловік. Такий звичайний, що аж смішно – Ріка кришталева у смердючих берегах, Віки Шелестять надо мною крилами. Тремтіння і […]...
- В ТЕАТР Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу з колегою Ах я буду цілий вечір уявляти […]...
- НЕ Я Б’Ю – ВЕРБА Б’Є Знов у Вербну святу неділю Наламаю гілля в гаю. Я нарешті до краплі виллю Душу виболену мою. Буду битися… Ох […]...
- “Вже ціла зграя збіглась їх…” Вже ціла зграя збіглась їх Над чорним і роздутим тілом Затонських, Скрипників отих, Кому здохлятини кортіло. Бенкет шакалів і гієн… […]...
- “Я не знаю, хто ти, звідки ти…” Я не знаю, хто ти, звідки ти, із яких прийшла країв – дні грудневі стануть свідками серед скошених полів. Я […]...
- ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ В пивничці на лото сиділи п’яні гномики. Вони кричали: – Хто поруйнував нам домики? Вони горлали: – Ми всіх наб’ємо, […]...