Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПІЙМАНИЙ СКОВОРОДА

Блудний Сковорода
з паличкою в руці
селами загляда,
списує папірці.

В череві – хлюпа бурда,
в помислах – Рим,
печений Сковорода
піччю Єкатерин.

Куди, Грицьку, ідеш –
в народ стежка твоя?
Що ти йому несеш –
“Басні харковскія”?..

Роздвоєний Сковорода
в рідне забрів село,
віршу розповіда,
душі козачкам звело:

“Буцімто й босий Гриць,
а царської мови доп’яв,
по-царськи язик ворушивсь,
як віршу казав.

Не те, що наші пісні –
мовою прості, як ми…”
Йде Сковорода, рясні
тягнуть від Січі дими…

Дорога

його

гойда,

підіймається

сак…

Тішиться Сковорода:
думає, що гамак.

10 вересня 1990

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,75 out of 5)

ПІЙМАНИЙ СКОВОРОДА - МАЛКОВИЧ ІВАН