“Я вигортаю попіл із каміна…”
Я вигортаю попіл із каміна, і ліс мені натрясся на коліна (довкола осінь, листопад, імлисто, а з попелу в відрі […]
Я вигортаю попіл із каміна, і ліс мені натрясся на коліна (довкола осінь, листопад, імлисто, а з попелу в відрі […]
Знову коні палають в степу, гриви зфашкують раптом, і грімкоче глухе туп-тупу Трахтемирівським трактом. З грив на гриви стрибає вогонь […]
Розсипались на вітрі – і висять довільні, невблаганні карти долі, та крізь брудні дими із урнових багать хіба розгледиш їх? […]
позичаю пам ять у старших бо моя не пам’ятає колись коло нашої хати стояв костьольчик з мальованим вірганом і не […]
Розгублений і зблідлий молочай, зелені лики стебел – білі чари. Ой заваріте, мамцю, мені чай із корінців сухого молочаю. Ох, […]
В. Морозову Гаряче дерево з півмісяцем і чортом ми спроквола п’ємо, а три слони пливучі сховалися у іншу філіжанку; допоки […]
При цій малій нехитрій коляді все менше нас: мороз на голос тисне. Вмерзає слово у грубезний лід, як риба – […]
Юна моя майбутня дружина має профіль з єгипетським чаром, плавністю переповнена, а тендітна – в квітці спочине, сонно-зелену млість навіває […]
Люди: Горіхові свої мовчазні двори обгородили ми білим залізом, бо вже наш Іван їде з гордої війни – в листочок […]
тут де ми тепер долітовуємо це літо плакали колись ведмеді рудошерсті і довго нюхали прив’ялі чорнобривці перед зимою у ці […]
Ішов Миколай лужком-бережком. Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком ішов Миколай із повним мішком. Святий […]
Пробігла жовта квітка поміж нами – й велика ніч з зеленими очима між нас хотіла стиха просочитись (а очі ж […]
1. Усяк священик має у собі малесеньку тюрму: гріхи своєї пастви туди він запроторює навік: змагаються в утробній боротьбі тюремне […]
На черешні, що зрубана й спалена давно, малий хлопчик до стовбура прихилив чоло. Якщо добре придивиться – можете уздріть на […]
Блудний Сковорода з паличкою в руці селами загляда, списує папірці. В череві – хлюпа бурда, в помислах – Рим, печений […]