2. Нав’язливий сон
Ніколи більше,
зриваючи квітки болиголова,
не затру собі ними очі;
знаю:
після цих дощів
виростуть великі жовті безсмертники,
що нас не вбережуть;
бджоли
стануть кісточками здичавілих вишень;
вознесуться плантації кульбаб –
всі поля заберуть із собою…
І так нам сумно буде стоятись під яворами
і дивитися всьому услід,
ніби ми –
невеличкі, незграбні і трагічні сонця –
по кілька променів маємо в собі
і не знаємо,
що робити з ними.
20-21 травня 1986
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- “Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...
- 4. Мама мені написала Мама мені написала: “У нас є втрата помер твій баранчик” ніби снігу зі смереки натряслося мені за душу бо я […]...
- ВСЕ ЯСНО Несподівана хвороба причепилась до Луки: На лопатках появились невеличкі бугорки. До лікарні їде хворий. Швидко скинув сорочки. – Подивіться, на […]...
- МОЇМ НАЙБЛИЖЧИМ I Піду від вас – піду світами, Здвигну собі терем спокою, Сповнюся чорними думками І стану жити сам собою. Піду […]...
- ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
- “І Архімед, і Галілей…” І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу […]...
- МІСЯЦЬ Несонним сонечко ти, зіронько мутная! Як твій дрижачий світ далеко сумно сяє! Твій блідий лик прогнати ніч не має власті, […]...
- AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
- “Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...
- “Як сьогодні: обоз, колони…” Як сьогодні: обоз, колони. Не дорога – наруга! Батерія. Шістнадцять коней, Перебита обслуга. Вранці зірвешся, очі витер, – “Номери! До […]...
- “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
- ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]...
- КОН’ЮНКТИВІТ Я дівчину любив, люблю і нині, й вона мені сказала в пізній час: “І сонце й місяць розійшлись в долині… […]...
- “Портрет жіночий на стіні…” Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними […]...
- “Час крила склав…” Час крила склав. Вітрів гонитви За яворами хмар не пружать… Коли ні спокою, ні битви, Поет, мов птах, за небом […]...
- “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
- “Сидів і довго думав над собою…” Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалися водою Його зоря на темному веслі. […]...
- НІЧ. ОСІНЬ …бо все мине, як сад, що на очах пошерх: нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир – постійна; а те, […]...
- “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
- ПІЛІГРИМ З погідними думками на чолі Я йду собі ходою пілігрима, Іду, хоч очі – гострі, мов шаблі, Услід мене просвердлюють […]...
- “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
- “Хилиться сумно і гнівно…” Хилиться сумно і гнівно Сонячний день в далині. Там молода Бондарівна Мертва лежить у труні. Сходяться хмари чубаті, Стогне юрба […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- ПОЕТОВІ В собі ти знищив рожі кущ дощенту. Ти вже не є – метелики, нашпилені на плюш. Душа твоя – паперу […]...
- Невідомий хтось невідомий має прийти і знищити нас непогрішних нас праведних нас святих безневинних хтось безіменний має прийти і знищити нас […]...
- НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
- “Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна, Кола твого наймення губи мої не розімкнуть, Світло розтане, як сніг: темно буде і […]...
- ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
- СПІВ ВІДЛЕТНИХ ЖУРАВЛІВ Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних журавлів. Хто з них верне, […]...
- “Ридає день, як горобина ніч…” Ридає день, як горобина ніч. Навіщо, мамо, познімали в хаті рушники? Великдень ще далеко. Ще рано мазать хату. Ой, тату, […]...
- АВТОПОРТРЕТ Ця мить – уже моя. Ніхто й ніколи не відбере у мене цеї миті. Над садом білим пурпурове коло жахтить […]...
- ВЕСНЯНІ ПІСНІ ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток […]...
- ІГРАШКА All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька […]...
- ЩЕ ОДНА ОСІНЬ Тяглось на тумани та не відлетіліло віяло злагодою і раєм вітряне золото миготіло вуличка похитувала трамваєм. Равлики хмиз запасали бо […]...
- Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...
- ГАЛИНА ЗДОРОВКАЄТЬСЯ Була Галина Гарна і молода, Та глуха, як в урвищі глина, Глуха, як ставкова вода. Одягне зранку Вишиванку І празникує […]...
- 3. Най би хоч баранчики “Най би хоч баранчики ніколи не виростали” – отак гадав я собі під вечір у Березові тримаючи в колінах те […]...
- АПОФЕОЗ Умирай, як смертельно підстрелений звір, Що й стрільця розриває на шмаття І побідно несе на широкий простір, За небесну блакить […]...
- Подражаніє сербському Наїхали старости Й молодик за ними; Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти; А я в його, молодого, В […]...
- “І тут, і всюди – скрізь погано…” І тут, і всюди – скрізь погано. Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога. А […]...