ЩЕ ОДНА ОСІНЬ

Related posts:

1. НІЧ. ОСІНЬ …бо все мине, як сад, що на очах пошерх: нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир – постійна; а те, […]...
2. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
3. ОСІНЬ У ЛЬВОВІ Над баштами стелилась голубінь, Бурштином, виколиханим у морі, Зринала осінь на столітні мури, І довшала старого Юра тінь. Там промінь […]...
4. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
5. ОСІНЬ Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]...
6. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
7. КРУТИЗНА Мої лелеки відлетіли, та кличе небо молоде. Можливо, ще у заметілі життя моє не підведе. Але ілюзії не тішать – […]...
8. ПІЗНЯ ОСІНЬ Поля обвітрені і голі, Над ними – хмари і граки. Під вітром хиляться тополі, Останні гублячи листки. Вночі бере мороз […]...
9. СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...
10. ОСІНЬ Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє, Верби, лози опадають, Берест червоніє. Скрізь, де глянеш, пусто в полі, Де-где козак оре, […]...
11. Сьогодні Вчора і завтра на моїм лиці і тільки нема сьогодні… І ходять навколо стола стільці такі самотні-самотні....
12. Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...
13. БЕРУ ОБЕРЕМОК ПРОМІННЯ Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки… А […]...
14. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
15. ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
16. ОСІНЬ І На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим, Над чорні скиби сонно снується Тяжкий, синявий, запашний дим. Іде […]...
17. “Хилиться сумно і гнівно…” Хилиться сумно і гнівно Сонячний день в далині. Там молода Бондарівна Мертва лежить у труні. Сходяться хмари чубаті, Стогне юрба […]...
18. В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...
19. ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
20. ОСІНЬ Сумно, марно по долині, Почорніли білі цвіти, Пожовк лист на деревині, Птах полетів в інші світи. Од запада сиві хмари […]...
21. ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
22. “Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...
23. “Ми самотні в безмежних потоках облич…” Ми самотні в безмежних потоках облич, Ми самотні, як зорі, у розсипах тих безкінечних, В нас отой підсвідомий, отой невгамований […]...
24. ТЕЛЕФОН У чорнім телефоні чорні кола, Там гнізда в’є живий лелечин голос. Знімаю трубку і питаю у лелеки: “Скажи, чи ще […]...
25. 01. ОСІНЬ Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться […]...
26. “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...
27. ПІЗНЯ ОСІНЬ Похолодніло… Інеєм запахло. Загусло диво в крапельках живиці. Сумним докором вітер в горах ахнув – І зашептались сосни та ялиці. […]...
28. “Нічка тиха і темна була…” Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і […]...
29. “На дворі сива мряка і дощ…” На дворі сива мряка і дощ, А нам сонячно стане в кімнаті, Буде нам так – ти тільки захоч, Станеш […]...
30. ОДНА К ней всюду относились с уваженьем: И труженик и добрая жена. А жизнь вдруг обошлась без сожаленья: Был рядом муж […]...
31. ОСІНЬ І ВІТЕР Ні рубінами, ні топазами, ні золотом Вже мене не підкупить, не звабить осінь, Стара та похітлива жінка. Беззубого рота й […]...
32. “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї […]...
33. Любовь – одна Единый раз вскипает пеной И рассыпается волна. Не может сердце жить изменой, Измены нет: любовь – одна. Мы негодуем иль […]...
34. “Я не повірю, що лиш ти одна…” Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, – відкрита… Ну що простіше? – ти чекала […]...
35. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ сліпне небо, а будинки прозрівають як сумно числити зорі, мокрі, що втікають із пальців чому я сам, із льодовими руками? […]...
36. ОДНА ПІСНЯ В кінці греблі Шумлять верби… Бува, почуєш пісню і спахнеш Пекучим болем пізньої любові – І от – далечина Твоїх […]...
37. ЗАЛІЗНИЙ ХАРАКТЕР – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й […]...
38. “А літо сліпо спішило в осінь…” “…Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле”. М. Вінграновський А літо сліпо спішило в осінь, Аж спотикаючись об […]...
39. “Одна умова є між нами…” Одна умова є між нами: Якщо ти мій надійний друг, Умій прийняти грізні злами, В яких скресає вільний дух. Не […]...
40. ПРОКРУСТОВІ ЩАСЛИВЦІ – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст. – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, […]...