ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ

Related posts:

1. “Йде мати і дитя несе…” Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва […]...
2. ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...
3. ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
4. МАНДРІВКА йдуть ідуть, ідуть і тиснуть до сухот свій плач, ідуть у біль ще ненароджених, у крик своїх дітей, ідуть, щоб […]...
5. МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА Не пляс Етуаль – площі Зірки, Де шум не стихає й на мить, В могилі, Обдурений гірко, Солдат Невідомий лежить. […]...
6. КАРМАЛЮК X І виходжали люди з хат і поля, І в надвечір’ї плинув дальній гук: – Дивіться добре, вмерла наша доля! Дивіться, […]...
7. “Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...
8. СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
9. БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ На цій горі, на пагорбі печалі, Де все болить – від квітки до хреста, – Ідуть дощі вдовиними плачами… На […]...
10. В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...
11. “Втомлені, засмикані, знервовані…” Втомлені, засмикані, знервовані, Але залишаємось людьми. І душа в житті цім невлаштованім Силається вдарити крильми. Силується юно посміхнутися, В глибині […]...
12. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
13. ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...
14. Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
15. СВІТЛИЙ СОНЕТ Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але […]...
16. “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
17. ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...
18. ПОВОРОТ Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі […]...
19. ПІД НОВИЙ РІК Ішов додому, цукор ніс пайковий І думав про гіркий щоденний труд… Разком огнів світився Голлівуд У чарах новорічної обнови. Скрізь […]...
20. ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
21. “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
22. Суздальські князі Понад Волгою й Окою, Геть далеко навкруги Розляглись болота, багна, Вбогі ниви і луги. Там народ московсько-фінський Ледве-ледве животів: Жив […]...
23. “Природа мудра. Все створила мовчки…” Природа мудра. Все створила мовчки. Росинку поту втерла на брові. На буреломах сходять мухоморчики – театр ляльковий просто на траві. […]...
24. “Розпогодилось… Поле і квіти…” Гей, заслаб чумак, заслаб молоденький Та й у Криму на перевозі… Народна пісня Розпогодилось… Поле і квіти… Далина – перекопський […]...
25. САД Був сад, як на дитячому малюнку: відсутність найпростіших перспектив, і фарб аляпувата неохайність, і обрію близька горизонталь. Кора дерев напівзабуто […]...
26. ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
27. ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...
28. Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
29. “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
30. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
31. “Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...
32. ВОЛИНЬ Забула ринь лінивая Горинь,- От-от зовсім затримаються води… Десь у лісах спинилися підводи, По саму вісь втопившись у дряглинь… Тече […]...
33. ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...
34. Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...
35. ТРИ СКАЛИ В ТИСЯЧОЛІТТІ На річницю Острога Провінційне прадавнє містечко, Але назва ця древня – Острог! Є Остер, як горіх – Берестечко, Але є […]...
36. “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
37. ЧОГО НЕМАЄ НА МОЇЙ ЗЕМЛІ Покажіть хоч шматок землі, За який не пролита кров. Віднайдіть хоч одне село, За яке не поліг ніхто. Назовіть мені […]...
38. СЕРПЕНЬ Невтомні здавна, трудолюбні бджоли Передостанній наливають мед У стільники. І, вдячний наперед, Раює гойно вулик ясночолий. Пора збирання надійшла на […]...
39. СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...
40. “На городі яблуньку посадила…” На городі яблуньку посадила Мама, видно, в нещасний мент. Довго-довго яблунька не родила, Бо за нею стежив фінагент. Ніби ж […]...