“Не знаю, як це почалось…”
Не знаю, як це почалось.
Прийшов, намовив мені хтось?
Чи серце схаменулось: – “Мало!”?
Чи щастя весен заблукало?
Навкруг долини зацвіли,
джерела срібло розлили,
і палац став зі знаком лева,
на пальці – перстень королеви.
Упав самоцвіт на чоло –
життя стобарвність і тепло.
– Все, що корону прикрашало,
обрана, посідай настало! –
Невже? Невже? І, сурмлячи,
це прогриміли сурмачі.
Перстами радости і віри
я боязко торкаю ліру.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Я не знаю, чому мені сумно…” Я не знаю, чому мені сумно: Наше завтра – це ж сонце і сміх, Перемог оп’яніння безумне, А не сутінь […]...
- “Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною…” Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною, В життя, що мріє тінню беззвіздної ночі, А прецінь серед […]...
- “Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не […]...
- В позорах древле копіи ношаху В позорах древле копіи ношаху, Ими же в перстень тироны лучаху. Кто в большій перстень может улучити, Яко ДИМИТРІЙ, в […]...
- “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
- “Невже тобі забудеться – колись ми…” Невже тобі забудеться – колись ми, йдучи між полину і сокирок, читали неба сині афоризми, які світилися поміж хмарок? Невже […]...
- “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
- “Любов чи ні – не знаю…” Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – […]...
- Я ЗНАЮ ПРИЙДЕ ДЕНЬ Я знаю, прийде день, який не буде мати завтра, А всі учора злиються в одне “колись” І вся журба, що […]...
- “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
- Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
- “Мені здається, я не знаю…” Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, […]...
- “Не знаю, відтворити чи зумію…” Сергію Козакові Не знаю, відтворити чи зумію, Як тут, на чужині, в нічній пітьмі Твоя зірниця, друже мій, Сергію, Над […]...
- “О свободе небывалой…” О свободе небывалой Сладко думать у свечи. – Ты побудь со мной сначала,- Верность плакала в ночи,- Только я мою […]...
- ОДНОГО ЛИПНЕВОГО ДНЯ Суниці я збирав на дні окопу, там наскрізь тишу стелюх-мох прошив, липневий вітер тихо, одностопо ходив ізбоку й глицю порошив. […]...
- “Ні, зорянице, злотом і рубіном…” Ні, зорянице, злотом і рубіном Ти не скрашай ясних своїх перстів: Ще того персня майстер не зробив, Щоб був тебе […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- ПЕРСТЕНЬ Уронила девушка перстень В колодец, в колодец ночной, Простирает легкие персты К холодной воде ключевой. “Возврати мой перстень, колодец, В […]...
- “Невже це ви? Даруйте, не чекав…” Невже це ви? Даруйте, не чекав. Присядьмо. Помовчімо. Пригадаймо. Усе життя я тільки вас кохав, Крізь все життя проніс любов […]...
- САМОЦВІТ “Справжнього золотаря бачу в людині, Що знає ціну дешево купленого самоцвіту” Рабіндранат Тагор Ти – самоцвіт, моя рідна, і я […]...
- ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
- ТРИ КАЗКИ Дві казки про тебе недавно я вигадав: казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону спорснули […]...
- “Дні з розгону вдаряються в вічність…” Дні з розгону вдаряються в вічність І згоряють, на мить спалахнувши, Щоб опісля короткої ночі Знов настало рожеве світання. Люди […]...
- “Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть…” Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть. Посиджу над рікою, помовчу і подумаю. Буде тиха вода піді мною шуміть, Буде небо світитись небесною […]...
- АВТОПОРТРЕТ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки […]...
- НЕ ЗНАЮ Вернулася весна красна До нас у гостину, Принесла нам від боженька І ружу, й калину; Вернулася й зазуленька, Вернули й […]...
- “Я не знаю…” Я не знаю, що сказати. Може, буде інший раз. Обраних – не обирати, убивати скаче час. Коник б’є копитцем глину, […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- “Я не знаю, хто ти, звідки ти…” Я не знаю, хто ти, звідки ти, із яких прийшла країв – дні грудневі стануть свідками серед скошених полів. Я […]...
- “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
- X. “Не знаю, що це за ріка…” Не знаю, що це за ріка, яка несе мене, як поїзд, далеко від усього, яка поставила мур руху між мною […]...
- “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
- “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
- Я знаю правду! Я знаю правду! Все прежние правды – прочь! Не надо людям с людьми на земле бороться! Смотрите: вечер, смотрите: ночь. […]...
- “Я серджусь на себе, повірте…” Я серджусь на себе, повірте! Давніше бажала Твердих, чоловічих долонь З мозолями від списа, Не витончених, без прикрас, Бідою порепаних. […]...
- Я ЗНАЮ: Я ЗАГИНУ У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке. Як виють собаки […]...
- “Я знаю, розправить крила…” Я знаю, розправить крила Небес голуба фіяла, І буде дзвеніти сила, Як юність моя буяла. І буде п’яніти в щасті […]...
- “Сумного й неминучого – я знаю…” Сумного й неминучого – я знаю – попереду багато. Називаю: страхи, хвороби, смерті, спів цикад у рідній пустці, мимовільні зради, […]...