“Храми перетворено в руїни…”

Related posts:

1. “Хто храми для богів, багатіям чертоги…” Хто храми для богів, багатіям чертоги Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, […]...
2. “Глухо храми упали у порох розбитих палат…” Глухо храми упали у порох розбитих палат, Жовті стіни фортець по узгір’ях; згинаючись вдвоє, Люди бігли у поле, і брата […]...
3. Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...
4. МЕЖА Обцілую тебе очима, Ніжним поглядом обів’ю. Поміж нами – межа незрима, На якій все життя стою. І несила її здолати, […]...
5. “Подай мені руку…” Подай мені руку і проведи по стежині – поміж наших смертей. Як не буде іншої ради, проведи мене через смерть […]...
6. “І як тепер тебе забути…” І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, […]...
7. ІМПЕРІЯ З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в […]...
8. До Н. К. С Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої,- Вже більше, мабуть, не знайти. Таку не часто скинеш оком, […]...
9. “Смертей і ран, і сліз солоних…” Смертей і ран, і сліз солоних Я надивився за війну, І находивсь по закордонних За осінь, зиму і весну. Я […]...
10. СЬОГОДНЕННЯ Світ не стріляє – у нього стріляють щоденно. Бавиться снайпер найліпшою зброєю вперто. На білосніжному тілі творіння Шопена Дика сваволя […]...
11. ВУЛИЦЯ МАЛИШКА В тому місці, де любив Малишко Слухать солов’їв з дніпрових круч, Вулиця – немов посмертна книжка З строфами будинків одноруч. […]...
12. “На березі ріки прив’язані човни…” На березі ріки прив’язані човни, Хатина лісника з віконцем до криниці. Кудлатий пес лежить у затінку сосни, І тишу вікову […]...
13. ОЗИМИНА Народжена якраз перед снігами, Зелена, безтурботна, молода, Знайома із дощами й холодами, Вона вже знає, що таке біда. Тепер її […]...
14. ДЕМОН РУЇНИ Сконцентрована ненависть вибухала вулканом, гарячою лявою смолястих слів заливала все живе довкола, очі загрозливо горіли вогнем окаянної злоби, розжарені брили […]...
15. ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
16. “Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...
17. ЗОЛОТІ РУЇНИ (Микулинці) Удари сльози вже не висічуть – Каміння в промінні горить (Каміння з глибоким корінням), В румовищах – носи лисячі, Бузок […]...
18. “З глибин руїни і пустелі…” З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. […]...
19. “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
20. ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО З воєн лиха наплодились, Ті бодай нам і не снились! Війни сурми зі сну будять, Ті нінащо людей гублять. Хто […]...
21. ІННА Я ще не чув такої гри! Я глянув іншими очима, коли за пультом рим став молодий Тичина… Далека музика очей […]...
22. “Поволі вмирає Україна…” Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]...
23. РОДИНА ЄДИНА Ой нема на рідний берег Броду-переходу; Не знайти до роду броду Через бистру воду. Бистра річка – життя моє, Широка-глибока… […]...
24. “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
25. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
26. СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
27. 3. ЄХИДНА Повертаємся, всіявши зойком оази; кров на піхвах, засмага східна. Та зачинене місто, мов острів прокази, або клітка, в якій єхидна. […]...
28. “За містом – луки…” За містом – луки, За ними – ліс. За лісом – хата, В якій я ріс. У хаті вікна На […]...
29. “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
30. СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
31. ВУЛИЦЯ ДЖОХАРА ДУДАЄВА У ЛЬВОВІ Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не […]...
32. “Хтось любить одяг, модний до дрібниці…” Хтось любить одяг, модний до дрібниці, А чи хороми пишні, як божок. А я люблю, щоб гнулися полиці І етажерки […]...
33. ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ Хто таємниці знав, хто ближче був до суті – На тих чигала куля чи тюрма… Обірвані полки і комісари люті […]...
34. 1. ЗАМІСТЬ ПЕРЕДНЬОГО СЛОВА ПРО МАГОМЕТА Не говори зо мною про коханнє, Про жизні цвіт, про щастє… Ти не знаєш, Яку своїм дівочим залицяннєм Тонку струну […]...
35. ІМА СУМАК Було на світі плем’я – інки. Було на світі – і нема. Одних приставили до стінки, а інших вбили крадькома. […]...
36. НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...
37. “Акутагава…” Акутагава за десять років зумів досягти такої чистоти стилю що його можна порівняти не боячись перебільшення з пташкою яка співає […]...
38. СПІВАНКА Зашуміли темні лози Козакові при дорозі. По дорозі блудом ходить, Вороного свого водить, Золоту чашу носить, Капітана слезно просить: – […]...
39. СИНІВСЬКЕ. Диптих І Застилають столи господині від хати до хати. До травневої учти збираються мовчки солдати. Зоддалік, при вікні, стала пам’ять війни […]...
40. ВЕСНЯНКИ Синю кригу кілками колем, І спливає набрідь німа. Білим зайцем зеленим полем Утікає лиха зима. Доженім же її стрілою І […]...