“Вогонь догорів. Дотліває зола…”
Вогонь догорів. Дотліває зола.
Веселою ніч і хмільною була.
І пісня лунала, і чарка кружляла,
І душу душа у любові купала.
А що залишилось? Прим’ята трава.
На ранок з похмілля – важка голова.
Став димом вогонь. Дотліває зола.
Та хто пожаліє, що ніч та – була!
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Останній день осінній догорів…” Останній день осінній догорів, І, ніби од пригаслого багаття, Сріблястий попіл землю всю укрив, А в не небі плава диму […]...
- “Що тебе пригинає…” Що тебе пригинає до сирої землі? Це твоя тайна таїн дотліває; в золі. Ця зола це вчорашня, це не дим […]...
- “Верхів’ями день догорів…” Верхів’ями день догорів, Як усмішка теплого літа, Темніє вода у Дніпрі, Верба починає темніти. І вечір уже звечорів, І ясена […]...
- ПОЗИЧАТИ ВОГОНЬ Це сьогодні не всім відоме. Дивлюсь у кого димить комин. Не видно. Біжу аж на край села. Хатина мала. Ще […]...
- “Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...
- ВОГОНЬ (“Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує…”) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, по вигинах своїх він настрій мій формує: сюди-туди хить-хить, назад-вперед-угору, горить душа, горить, і […]...
- ВОГОНЬ-ДЕРЕВО Мандарини надумав зрубати сухе вогонь-дерево навпроти пагоди, але потім задумався і зробив із нього пам’ятник. Написано: “Вогонь-дерево дало свою кров […]...
- “Вогонь не гуде. Дим не валить…” Вогонь не гуде. Дим не валить. Страху нема за стріху. Не вийшли кричать, бігать, гасить. Дзвонів не чути. Тихо. І […]...
- БАСКАК На кошлатім сидить коні, Руки – в боки, очми – шугай. У зіницях киплять вогні, За плечима в’юнкий нагай. Наче […]...
- ВОГОНЬ НА ОБРІЇ Град зірвався, гострий, наче кремінь, На байрак опівдні впала темінь. Де шукать розжохканих корів? Їх, таки зібравши, після грому Кожну […]...
- “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
- “Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід…” Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід. Я лід топив (чи піт зросив гіркаво?) Але до таїни (жалі, жалі…) […]...
- “Пригас вогонь важкого бою…” Пригас вогонь важкого бою – І я крізь подув крижаний Іду незнаною тропою Під сірим небом чужини. Навколо хмуряться простори, […]...
- “На березі Він вогонь розклав…” На березі Він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця і кинувся в море, добрався вплав апостол, що тричі […]...
- “Коли магічний голубий вогонь…” Коли магічнй голубий вогонь На банях блисне сяйвом самоцвітів, – Меткий чуттям Аллах би не провидів Того, чим снить небесна […]...
- ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – Де ви, душителі?.. Контрреволюція! Тиша. Надгробне холодномармурове мовчання – Сиво сріблясті кремлівські ялини, покручена цвинтарна горобина… Гіркі почуття: крик […]...
- “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
- “Гуде вогонь – веселий сатана…” Гуде вогонь – веселий сатана, червоним реготом вихоплюється з печі… А я чолом припала до вікна, і смуток мій бере […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- “Як живу – я пишу…” Як живу – я пишу, (хоч пишу – як дихаю), Але маю права, як трава під кригою, Все болить голова […]...
- “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
- “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
- ГОВОРИ, ЯШКО, ІЩЕ РОЗКАЗУЙ! Як була після війни розруха, дядько Білик взяв торбину: що ж, поки що прощай, ріка Ревуха! – та й подався […]...
- РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН III Лежить важка голова ночі на білій подушці місяця, і зорі рухаються, як нафосфоризовані стрілки, на круглім цифербляті неба. У темних […]...
- НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...
- НА МОРІ 1 Білі чайки, білі пароплави, Сині хвилі, небо і вітри. На флагштоках гордо й величаво Синьо-білі мають прапори. Понад ними […]...
- ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...
- “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...
- ВІНЧАННЯ “їхала Маруся до вінця, сіяла росу із рукавця” на Купала Сонце грало обнімало Воду як зродились за повір’ям з того […]...
- “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
- ПАМ’ЯТІ З. С-СЬКОЇ Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо […]...
- “Окропило окропом…” Окропило окропом і сліди замело. Покотило в Європу – за сади, за село. Відлетіло на захід. Лиш під грім канонад […]...
- “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
- САМОТНІЙ СОНЯШНИК Ріс біля хати соняшник самотній, Посіяли його тут люди для прикраси, З ностальгії за рідними полями, Щоб хату нa чужині […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- “Все залишилось як було…” Все залишилось як було, У хаті й коло хати. Здається, всім смертям на зло Живуть сестра і мати. У шафі […]...
- ЛІТАЮЧА ГОЛОВА ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге, і втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! […]...
- VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
- “Монтаж – це мука…” Монтаж – це мука, це вогонь і плавка. Горою стрічка тліє, мов зола. Дивився стрічку режисер і плакав над безвістю […]...
- ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...