Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вийду в поле, стану серед жита…”

Вийду в поле, стану серед жита,
Задивлюся в небо голубе.
Земле рідна, скільки буду жити,
Стільки і любитиму тебе.

А коли проб’є моя година
І прийде прощатися пора,
Поховай мене, як мати сина,
Вмивши тіло водами Дніпра.

Кров свою віддам твоїй калині,
Пісню – травам, птицям і лісам.
Плоть – піску, чорнозему і глині,
А високі думи – небесам.

Я тебе, кохану і єдину,
Навіть після смерті не покину.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Вийду в поле, стану серед жита…” - ЛУКІВ МИКОЛА