Відлітаєм на Марс

Related posts:

1. МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТІ БІДИ УЧИНЯЄ НА ОБИТЕЛЬ В НОВОГРАДІ І МАРС СМЕРТЕЛЬНІ СИПЛЕ ГРАДИ В п’ятницю рано Як нам заграли, З тої тривоги Хто був живий ще. Й гарбав безбожно, Бувши при зброї, Тих […]...
2. МАРС-ГОСПОДАР 1680 РОКУ Dominus той латинський дає менш, а тягне Більше; ну a do-minus теж до цього прагне. Старий злодій – надійде й […]...
3. “Є в мене мати, вірна є дружина…” Є в мене мати, вірна є дружина, Є рідний дім, земля і мій народ, Є хліб і сіль, і над […]...
4. “Міжпланетні інтервали…” Міжпланетні інтервали! Сонце (скрізь цей сон!), Юпітер… А між ними не хорали – Вітер Марс – як бога! – Марс, […]...
5. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
6. “Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...
7. МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...
8. ДІД Дружина сердиться, невістка хмуриться, Син всепрощаюче усміхається. А два онука до діда туляться І на коліна йому всідаються. Він трішки […]...
9. “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
10. БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
11. З ГОЛОВНИХ ГРІХІВ не знаю заздрости але вона хоче знати мене віддавна прокладає дорогу до моїх чуттів і видно вже доторкнула мене своїми […]...
12. СТАРА ПІСНЯ НА НОВИЙ МОТИВ Я тебе любив, я так любив, Горе моє, зоре, ладо-знадо, Що слова од щастя розгубив І ніхто довіку їх не […]...
13. “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
14. ХАЙ ЦЕ БУДЕ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ Хай це буде місяць, тиждень, Хай це буде тільки нині, Щастя варте, щоб умерти За його і в цій хвилині. […]...
15. Іду я стежкою дзвінкою…” Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою […]...
16. Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
17. “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
18. “Я в центрі кола, визначенім сонцем…” Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]...
19. ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...
20. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
21. “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
22. РІДНА МОВА Рідна мова, рідна мова! Мов замер без тебе я! Тільки вчую: рідне слово Обізавалось, мов сім’я; Обізвався батько рідний. Що […]...
23. В казематі (В казематі ) В казематі I Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. […]...
24. ТІНЬ Між могил на цвинтарі каплиця, Потемнілі стіни, мох, вікно. За вікном у тій каплиці – вбивця. Хліб жує і п’є […]...
25. БЕЗ ІМЕНІ Викрали моє ім’я (не штани ж – можна і без нього жити!) І тепер мене звуть той, у кого ім’я […]...
26. МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...
27. “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
28. ПРО МИР Concordia res crescunt. Згода справи множить (латин.). Мир справи множить, а війна руйнує, Нехай до миру все живе прямує. Так […]...
29. ОТАКЕ ЖИТТЯ ДІВОЧЕ! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – Де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки […]...
30. КАМ’ЯНІ БАБИ залізли по стегна в гроби втискаючи тіні померлих у землю від білого дива кісток їхня стать скам’яніла не затремтить уночі […]...
31. КАМ’ЯНКА Над Кам’янкою небо чисте, Блакить у Тясмині тече. Стоять печальні декабристи, І їхній зір мене пече. І хоч я весь […]...
32. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
33. ЗОЛОТІ РУКИ Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І […]...
34. АНГЛІЙСЬКА ЕПІТАФІЯ Зупинись, помолись, перехожий, за мене, На землі я прожив небагато-немало: Мав і ковти із срібла, і злото червоне, І дівча […]...
35. ХОРОША НЕВІСТКА – Ну й невістка в мене. Хвалиться Микита. – Знали б, куме, сильна ж бо яка. Якось син хотів її […]...
36. “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
37. ОЧІ Оббіг, як струм, солодкий щем ніким не звіданого щастя: лилося із твоїх очей на мене золоте причастя. Лилася з неба […]...
38. “Ці пшениці… Так буйно піднялись…” Ці пшениці… Так буйно піднялись Рудою повінню, що хлюпає у груди, А десь на дні стежки переплелись І загубились в […]...
39. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
40. ПРО ЗЕМЛЮ Не полюбивши землю цю і хату, Не дайбо на землі цій доживати! Це – тратить час останній без пуття І […]...