У ГОЛОСІЄВІ
Надходить вечір, повний таємниць,
І ліс при світлі молодих зірниць
Стоїть, мов лірник сивий, над рікою.
Пливе повільно листя за водою,
Змовкає в хащах срібний щебет птиць.
А понад лісом висіявсь туман,
А могутнім небі загримів орган.
По вкритій першім інеєм дорозі,
Потріскуючи гіллям на морозі,
Пройшов Максим, немов міфічний Пан.
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
- “За містом – луки…” За містом – луки, За ними – ліс. За лісом – хата, В якій я ріс. У хаті вікна На […]...
- ПОЕТИЧНЕ СВЯТО В ГОЛОСІЄВІ Надвечір’я осіннє і раннє, І призахідне сонце в імлі. Тепло, тепло, хоч літо уже й здаленіло, Тільки бабине, біле – […]...
- ПРИ ДОРОЗІ На Поділлю при дорозі, Що йшла вздовж ланів, В спеках, в стужах, на морозі Малин хрест чорнів… Місяць сяєвом стелився […]...
- “Ти плачеш?” Ти плачеш? Плач і забувай. Хай сохнуть потихеньку сльози. По вкритій злиднями дорозі, Мов птах безпечний, заспівай. Надійде лихо – […]...
- СЛОВО ЦЕ ПРОСТЕ — НЕ ДИВОВИНА Загадка Слово це просте – не дивовина (зустрічаєм мало не щодня), організму складова частина і періодичне видання. В цьому слові […]...
- ТІНІ ЗАБУТІ Хмари над лісом пливуть в далину, Вітер свистить свою пісню сумну. Чую в тій бучі забуті слова, Часу далекого мла […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- МІФ Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]...
- “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
- МАКСИМ Скажу вам сказку в добрый час! Друзья, извольте все собраться! Я рассмешу, наверно, вас – Коль скоро станете смеяться. Жил-был […]...
- “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...
- “Губи в губи… тепло і вишнево…” Губи в губи… тепло і вишнево… Он пройшов задумано Дантон… А вгорі бджолою Магадеви монотонно гуде камерон… Зорі вранішні, веснянії, […]...
- СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
- МІСТО В ТУМАНІ Що вулиці… На вулицях – що?.. В лампах денного світла сліпну, немов сова. Дядьком із коромислом залізним пройшов, погойдуючи вогнями-відрами, […]...
- “Розквітли абрикоси, алича…” Розквітли абрикоси, алича, І вишенька в саду, немов дівча, Тонесенька, гінка у першім цвіті, Аж світиться од щастя у блакиті. […]...
- “У синьому небі та в синьому морі…” У синьому небі та в синьому морі Посходили зорі та й стали в дорозі. Палають скорботно, освідчують болем За тими, […]...
- СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
- Її пальтечко радісне й червоне Її пальтечко радісне й червоне. Вона так добре знає шлях додому, що в надвечір’ї, сніжному й блідому, біжить мені назустріч. […]...
- “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
- ФРАНКФУРТ-НА-МАЙНІ Синіє небо, наче став. Ходжу завулками тісними, Що, певне, юний Гете ними Колись закоханий блукав. Хто розчинив вгорі вікно? Чий […]...
- МИХАЙЛО ЯЦКІВ. 1939 в січовім маєстаті останній прихисток – жебоніння води з паперових криниць. це ж яким несусвіттям розпластатись ниць, аби визбирать в […]...
- СІЛЬСЬКА РОДИНА Води наносять, нарубають дров, Запорають в хліві і на городі. Утомлені, присядуть у господі: Не вгледіли, коли і день пройшов. […]...
- “З-за Дніпра он сонечко встає…” З-за Дніпра он сонечко встає, Як і вчора чисто-пурпурове… Дякую, що ти на світі є, Сонечко моє, моя любове. Вже […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- ЦНОТА пройшов крізь блакитну залу де пили вино і крізь смарагдову де грали в покер пройшов через жовту залу де палили […]...
- БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
- “Ми любимо волю…” Ми любимо волю, І небо, і квіти, – І любимо птиць, Що співають у кліті. Водицею поїм, Купуємо просо. Ми […]...
- “Повний місяць за вікнами хати…” Повний місяць за вікнами хати, Прокидаюсь – і лячно мені. Темні тіні на білій стіні, Придивляюсь: сестра моя й мати! […]...
- “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
- МАКСИМ ПЕРЕБИЙНІС То не зараза та, що з пекла вигаса І по світу зі смертію гуляє, Паскудить мир, як ниву сатана, І […]...
- ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...
- АТАКА Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В […]...
- “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
- ТУМАН Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]...
- МЕРТВА ВЕРБА Я не знаю, чому повертаю туди Де висить між гілками ранковий туман, Де змертвіла верба видимає з води Скам’яніло-потужний оголений […]...
- У ХРАМІ ДЖВАРІ Глухі, суворі, аскетичні стіни, Внизу шумлять Арагва і Кура. У храмі Джварі – голос України, Сердечна пісня з берегів Дніпра. […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...