Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Труди і дні. Віки й епохи…”

Труди і дні. Віки й епохи.
Думки, спресовані в слова.
А понад всім – покриті мохом
Могильні плити і трава.

То що ж усе – одна марнота,
Томління духу, суєта?
А як борня, а як робота,
У чому ж істина свята?

Та й що за сенс її шукати?
Яка ж користь? Яка мета?
А може, краще погуляти,
Допоки молоді літа?

А там як буде, так і буде,
На примху долі покладись…
Але ж були великі люди –
У них учись.

Вони зуміли показати:
Життя безсмертним є, коли
Прожиті дні – немов солдати,
Що за майбутнє полягли.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

“Труди і дні. Віки й епохи…” - ЛУКІВ МИКОЛА