Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Та не дай, господи, нікому…”

Та не дай, господи, нікому,
Як мені тепер, старому,
У неволі пропадати,
Марне літа коротати.

Он піду я степом-лугом
Та розважу свою тугу.
“Не йди,- кажуть,- з ції хати
Не пускають погуляти”.

[Друга половина 1848,
Косарал]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Та не дай, господи, нікому…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС