Той дрозд

Related posts:

1. “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
2. ВИ Не вірте, що ви людина звичайна, Неправда! Є могутніші й сильніші? Так. Є розумніші і добріші? Напевне. І все-таки Не […]...
3. ІДИ! Пристати – як від поїзда відстати. Тужлива думка б’ється, мов пташа. Уже давно розтанув дим хвостатий. А в тебе за […]...
4. FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
5. МИСТЕЦТВО ОРАНКИ У землю – плуг! П. Г. Тичина Велике діло – оранка. Коли ореш майстерно, всі бур’яни і стерні, усе зужите, […]...
6. ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
7. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
8. “Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...
9. ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
10. ГОЛУБА ДИСТАНЦІЯ Не ламайте меблів, не впадайте в транси. Голуба дистанція – вічна перегонка. Дуже, певно, сердились диліжанси, як на світ з’явилася […]...
11. “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
12. “Маленьке – не смішне…” Маленьке – не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе. Мале тоді смішне, Коли воно мізерне, […]...
13. ПОЛІТ ІКАРА Хіба не чули ви відлуння і не помітили, як прокотилася вогниста куля, і враз дерева зацвіли і освітили надвечір’я, щоб […]...
14. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
15. “Пробуджуюсь, як птаха, навесні…” Пробуджуюсь, як птаха, навесні, Коли діброви пють озон з громами, І плине ніжна лагідність в мені Блакитними од пролісків струмками. […]...
16. Чеченський хлопчик Чорнявий хлопчик невеличкий Співав пісню в електричці. Тремтить мелодія сумна, В Чечні його – Іде війна. Убили татка, вмерла мати, […]...
17. “На маленькій планеті у великому лузі…” На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі […]...
18. КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...
19. “Минулося, перемололося…” Минулося, перемололося… Та кожен день собі познач, Коли співав ти на півголоса, Як за чепігами орач. Коли всього тебе поглинуть […]...
20. ПЕРША ГЛАВА БІБЛІЇ Коли співав ще камінь, мали крила змії і Єва одягалась в черемхове листя, тоді буйніший і хмільніший вітер віяв і […]...
21. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
22. ЗУСТРІЧ Ми зустрілися Як два поспішні поїзди на метушливій вузловій станції Обмінялися пасажирами й Роз’їхалися до місць Свого призначення....
23. РОЗМОВА З ВІТРОМ Стосик чистого паперу На моїм столі. Обіч рояться уперто Всі мої жалі. Розколисуючи штори, Вітер приліта, І настійливо з докором […]...
24. НЕРВОВИЙ ПАСАЖИР Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так […]...
25. І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ Після бою ніч прослалась по селу. Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги. Пил на тілі, пил у горлі, – світ […]...
26. “Малинові вершки беріз…” Малинові вершки беріз, блакить, відтінююча ліс, і нитка стежки через поле… Нічого більше не треба, доле! Хіба криничку, що без […]...
27. “Чуєте, ви, міщани…” Чуєте, ви, міщани, З рідненькою кавою віршів, Чи знаєте ви, що рани Від слова найболючіші?.. Чуєте, обивателі, Галасливі, нікчемні судді, […]...
28. ДУМКИ ВУЛИЧНОГО СПІВЦЯ “Американський бізнес розмиває французьку культуру. Шоу і рок-музика заміняє французьку пісню. Американізми засмічують тексти…” (З тривожного виступу кореспондента) Пісня чужа, […]...
29. “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
30. ВСЕСВІТНЯ ПІСНЯ Стікає кров’ю пісня світова. Співайте, люди! Пісня ще жива… Допоки ще не пізно – рятуйте пісню! Хай пісня глушить ядерні […]...
31. “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
32. СКИТСЬКА БАБА ялова баба з шорстого каменя сама посеред степу: ще вереміям немає вгаму землі обдертій вибави нема бо кожен викидень і […]...
33. “Сумують, тобою не читані вірші…” Сумують, тобою не читані вірші, для тебе написані… І зів’яли іще не розкриті, в бутоні, намріяні квіти від тривалого, немилосердного, […]...
34. Сільський спокій Люблю і славлю я село, коня і плуг, Час оранки, сівби і урожаю І пісню, повну радості чи жалю, Перестуки […]...
35. ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
36. “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
37. “Де дівся мій буланий Буцефал…” Пам’яті Буланого Де дівся мій буланий Буцефал, Жива окраса батькової стайні? Це він лишав левади життєдайні, Мене приносячи у двір […]...
38. ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
39. “Ластівки уже повідлітали…” Ластівки уже повідлітали. Довші ночі і коротші дні. Там, де ще недавно жнивували, Рання осінь бродить по стерні. Перше пасмо […]...
40. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...