“Струнка, повітряно-легка…”

Related posts:

1. “Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...
2. “Струнка та чорноброва…” Струнка та чорноброва, ще й ясна, як зоря, в очах глибінь криниці, в сміху – дзвін янтаря. Хоч любить вона […]...
3. СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
4. ЧЕРЕМОШ У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій […]...
5. КОНЕЦЬ Молодість минула, Як ружевий цвіт. Де утіха була, Там і смутку ніт, Бо там серце стиле, Ніби чорна кров; З […]...
6. “Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...
7. В РОЗМРІЯНЬ БОЛІСНІЙ ГОДИНІ В розмріянь болісній годині, Як смерк прислонить сонні гори,- Вітер з травою в полонині Веде таємні розговори. В розмріянь болісній […]...
8. СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
9. “Шукає вад у молодості старість…” Шукає вад у молодості старість… А що це? Чи стривоженість, чи заздрість До тих, кому передає у віно Вона своє […]...
10. “Ми збирали яблука в саду…” Ми збирали яблука в саду, Дні стояли, скупані в блакиті. І сказав я, що у цілім світі Кращої за тебе […]...
11. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
12. “Я ревнував тебе, як сон…” Я ревнував тебе, як сон, Що ніч свою до дня ревнує. Як пізно я збагнув закон: Сну для любові не […]...
13. “Грузинській дівчині, убитій саперною лопаткою” Донечко, доню, як же нам жити, Коли тебе вбито, а свічка жива, Коли тебе вбито і кровію вмито, Коли тебе […]...
14. ПРОЩАННЯ ШКОЛИ На вулиці підніс угору вітер на привітання дня пилюки бовдур, немовби капелюх із голови. В очах танок шалений чорних літер. […]...
15. ДЗВІНКОВА ПАНІ В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з […]...
16. Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
17. “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
18. ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
19. ДІВОЧА КРАСА Б’є джерело з обривчастої скелі, Над ним коріння букове звиса. Прийшло дівча, неначе з акварелі Художника. Явилася яса! Хода така, […]...
20. ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
21. Excelsior! БЕРКУТ З укритого гнізда в скалистій десь щілині З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині – З таємних мов джерел […]...
22. “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
23. “О сік берези у весняну пору!..” О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]...
24. XXIII. “Мою молодість…” Мою молодість носиш в своїй усмішці, в мерехтінні шкіри, в сяєві волосся. Так колись сонце обіймали мої руки, як тебе […]...
25. ЧУЮ Чую, земле, твоє дихання, Розумію твій тихий сум, Як на тебе холодні світання Ронять пригорщами росу. Знаю – зливи, та […]...
26. “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
27. “Отак, як зроду, потаємно, з тилу…” Отак, як зроду, потаємно, з тилу, усіх міщан ощирені лаї ненавидять в мені мою скажену силу, ненавиджу в слабкості свої. […]...
28. ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
29. “Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...
30. “Повіяли теплі вітри…” Повіяли теплі вітри, Минула зима з холодами, І тільки вершина гори Спокійно біліє снігами. Навічно вони залягли, Однакові в липині […]...
31. “Я скучив по тобі, де небо молоде…” Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку […]...
32. МЕЖА Обцілую тебе очима, Ніжним поглядом обів’ю. Поміж нами – межа незрима, На якій все життя стою. І несила її здолати, […]...
33. “Спорожнілі пляжі…” Спорожнілі пляжі, Посмутніла даль. Вицвілі пейзажі І легка печаль. Море сумовито День і ніч шумить. Проминуло літо Як єдина мить....
34. РІЧКА дивишся у плесо і вода минає твою вроду мочить кучері полоще очі несе твої подоби в море вимиває є тебе […]...
35. НЮ Лошичка струнка на балконі Алінка, Оленка, Єлен? Я бачив, як любляться коні. Невже без імен? У лузі, де сіється мжичка, […]...
36. “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
37. “Впала темінь у солдатські очі сині…” Впала темінь у солдатські очі сині У степу, на димнім бойовищі. І зійшли рясні отецькі болі в сині Та і […]...
38. “Від першої зневіри злого блуду…” Від першої зневіри злого блуду ставав рудим, як глиця восени. Я все це перебув. Я перебуду ще раз – тільки […]...
39. “Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...
40. ТИ ПРОБАЧ Ти пробач мені, любов, маленька дівчинко, – Я з тобою і нерівний і розкиданий. Се тому, що я боям довіку […]...