Стара площа
Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті,
Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари.
Тихо навколо й темно, тільки годинник з башти
Ронить у простір ночі ритмічні, гулкі удари.
А в будинку навпроти, де вікна тьмяні безмовні,
А стіни, рябі й похмурі, скришились та облупились,
Чекають любов терпляче на ветхім, старім балконі
Закоханих двоє, котрі життя прожили – й не стрілись.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
- СОНЯХ НА БАЛКОНІ На балконі посадили сонях. Кожен ранок миле хлопченя В сорочині і в зелених шортах, З голубою лійкою в руках Поливало […]...
- 2. ЯНГОЛИ О. Телізі, О. Ольжичу Білі янголи… Двоє, над ніччю війни Сяють крильми над сполохами України. Навіть в мучениках найсвітліші вони, […]...
- ПЛОЩА Тут поважні олійники Розстеляли свій посуд У баранчиках і дивоквітах. Атласові бинди Лопотіли в леготі, Діти в льняній одежі Свистіли […]...
- КРАСНА ПЛОЩА В Москві по Красній площі я іду. Куранти б’ють, Сніжок лапатий пада… Кремлівську зірку бачу молоду І серце грає трепетно […]...
- “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
- БОГДАН. СОФІЙСЬКА ПЛОЩА. 2002 місто майже таке, як хотілось його відлучити. обезранені пальці судомно курличуть на схід. відпочити б від неба, допоки покришиться лід […]...
- СТАРА ХАТА На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]...
- “Стара церковця…” Стара церковця встала із небуття (проіржавлена зверху, прогнила ізнизу) банями заблищала, стінами засиніла, вікнами заясніла… Впустила людей, засвітилася вимита, фресками, […]...
- СТАРА ХРЕСТОМАТІЯ Усе на світі хочу знати я, мені у серце зазира очима літер хрестоматія – ще довоєнна та, стара. Така ж […]...
- СТАРА КІНОХРОНІКА На мить сповзли з екрана реалії ракетні. Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу сон: Майнули білі коні – […]...
- ПІСНЯ ДЛЯ МАР’ЯНИ Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Наче ніч, що вібрує в осінній, в останній пісні. Цю любов я із […]...
- ПИШЕ СТАРА МАТИ Стрілецька пісня Пише стара мати, Пише приїджати, Чим скоріш додому. Що робити, що почати Мені молодому. Ой ходжу я, блуджу, […]...
- СТАРА ПІСНЯ НА НОВИЙ МОТИВ Я тебе любив, я так любив, Горе моє, зоре, ладо-знадо, Що слова од щастя розгубив І ніхто довіку їх не […]...
- “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
- Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...
- “У клітці пісні…” У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н […]...
- ІРПІНЬ На балконі Довженка сидять голуби, Про Малишка нагадує кожна стежина. І пливе, наче спомин, туман голубий Над гаями, які обезсмертив […]...
- “Двоє лежали в житі…” Двоє лежали в житі, Кров’ю стікали двоє. А дні уже пережиті, А дні іще не прожиті Зійшлися над ними в […]...
- “Я Вас любив, а Ви ніколи…” (ТРОЯНДИ) Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов […]...
- ЛАМАЄМО СТАРУ ХАТУ І крокви, й сохи поточила шашіль, У землю вгрузли стіни по віконниці… Ти вибачай нам, добра хато наша, В тобі […]...
- СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
- (ЦВЯХАРНЯ) Хтось казав: “Ми не ті. Ми присутні в тунелях і вікнах, але нам не дійти до старої цвяхарні за рогом”. […]...
- “Дуби похмурі й мовчазні…” Дуби похмурі й мовчазні, Берізки світлі і веселі І рясту першого пастелі У чорнолісій глушині – Усе таке святе мені, […]...
- 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
- Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
- “Ми з нею проснулися з голубами…” Ми з нею проснулися з голубами. Пляшка води, що не випили ввечері ми, Замерзли вночі на балконі. 1964...
- “Гаї шумлять біля потоку…” Гаї шумлять біля потоку, Де хвиль весняна течія. Прощай, кохана кароока, Прощай, пораднице моя. В далекий край я від’їжджаю, А […]...
- “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
- “Немов щури, андроповські капрали…” Немов щури, андроповські капрали, Притьмом нагострюючи пильний нюх, Народоправний гальмування дух, Листи й книжки старанно розривали. Споконвіків усіх епох вандали […]...
- Нас зостанеться двоє нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете за дощами і димом як безодня тонка разом […]...
- ОПІВНОЧІ О дванадцятій в хаті тихо, О дванадцятій в хаті ясно, О дванадцятій ночі в хаті. Місяць хилиться над причілком, Зорі […]...
- У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
- У старому домі За порогом старого дому – Темні сходи, що ведуть У підвальний притон Зі смородом кислого вина і трухлятини. Поміж стін […]...
- НОВОРІЧНОЇ НОЧІ У хаті – свято. Світиться ялинка. Дванадцять страв чекають на столі. Співає хрипло заграна платівка, Виповідає радощі й жалі. Про […]...
- ШТИЛЬ Одгуркотіли люті урагани, Одклекотіли бурі і шторми, І тільки чайки квилять у тумани, Могутніх вод черкаючи крильми. Надходить штиль. Безмежний, […]...
- СЕРЕД РУЇН СОБОРУ В КОВЕНТРІ Завчено, навіть якось ніби книжно, розповіда прочанам провідник про те, як полум’я з’їдало хижо собор і як престольний хрест поник […]...
- В МОНАСТИРІ Святі обличчя з тихих стін На мене дивляться терпляче, Як я кладу уста гарячі Цілунком на твоїм листі. І сонний […]...
- “Сонет – величний пам’ятник хвилині…” Сонет – величний пам’ятник хвилині, Душі об’явлення для проминань Безсмертних днів. На святощі поглянь: Очисні жертви, дива страховинні Чекають сповнення […]...
- КАЯТТЯ З-під вій у тебе дві сльози скотились. В устах тремтливих відчай занімів. Довкола нас злобливі жала слів, Мов привиди похмурі, […]...