СОНЯЧНИЙ СТАВ
Став – як рибина
В сонячній музиці,
В сонячній музиці
Сонячних верб.
Б’ється, тріпочеться,
Мліє у ліліях,
Грає у виблисках
Сонячних верб.
…Став – як рибина
В сонячній музиці.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
- ГЛЯДИТЬ СУМНА ЯЛИЦЯ Глядить сумна ялиця На зимні береги, Над нею студінь злиться, Окутують сніги. Про пальму тихо мріє, Що в сонячній землі […]...
- “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
- “Я вразливішим став – не інакше…” Я вразливішим став – не інакше. Не вернути безжурних років. З кожним разом, прощаючись, важче Залишати стареньких батьків. Очі їхні […]...
- “Ще став закований в льодах…” Ще став закований в льодах, Та з-під важких заторів Зеленопінява вода Клекоче між бетонів. Тим шумом збуджена верба Проглянула у […]...
- СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
- “Так знай, що став я Місяцем твоїм…” Так знай, що став я Місяцем твоїм, так знай, що я не сходжу із орбіти з пори, що згасла у […]...
- “От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...
- “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
- СОНЯЧНИЙ ВІТЕР Сонце постійно випромінює в космічний простір усті потоки атомних часток, їхній рух називається сонячним вітром. (Iз підручника) Ой ти, Земле, […]...
- СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...
- “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...
- “Злотний порох над майданом…” Злотний порох над майданом. Густо-густо бубон грима, І тріпочеться сопілка. Юнаки з дівочим станом, З бурштиновими очима Не цілуйте ви […]...
- “Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...
- СТАВ У люстрі вод любуючись на вроду, Сплітають верби тінявий намет, І шепче казку сонний очерет, Зайшовши плавом із мілкого броду. […]...
- ЯК МИКИТА СТАВ БОКСЕРОМ Прийшов наказ директору м’ясокомбинату: “Ви повинні спортроботу ширше розгортати. Щоб в цій справі подолати давне відставання, Найсильнішого боксера вишліть на […]...
- “Подивилась ясно, – заспівали скрипки!..” Подивилась ясно, – заспівали скрипки! – Обняла востаннє, – у моїй душі. – Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. […]...
- СОПІЛКАР З піднебесся вереснева просинь Цідиться крізь сірі фільтри хмар, А в тунелі десь під Чарінг Кросом* Грає – серце крає […]...
- ПРИТЧА Жив собі чоловік, не тужив, Сам себе шанував і любив. В інших сім’ї і друзі, а він В самоті дочекався […]...
- “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
- ІЛЬКО До війни він вальси грав дівчатам, На селі був перший гармоніст. І коли вернувся в сорок п’ятім, То й гармошку […]...
- “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
- “В поворотні часи многотрудні…” В поворотні часи многотрудні Володар майданних дум Говорив, ніби грав на бубні, Хоча в музиці був – ні бум-бум!...
- ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
- ВЕРБЕЛЬ Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, […]...
- У КУМАНІВЦЯХ Приїду, квіти покладу На мамину могилу, Постою в батьковім саду, Зайду в осиротілу Хатину з вікнами на став, Уп’юся самотою […]...
- “Соми повільні і лини ледачі…” Соми повільні і лини ледачі Дрімають у западинах на дні, Смугасті вогнепері окуні, І щуки зблиск, немов меча в удачі! […]...
- ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У синє море сонце ясне тоне І своє світло, ніби кров, червоне По всій країні доокола сіє; А там зазульку […]...
- ПОГЛЯД З ГОТЕЛЮ “УКРАЇНА” У ЛЬОВІ Я призабув уже оту кімнату, Що на майдан зорить ясним вікном. Готелів за життя було багато, І кожен з них […]...
- З ПУШКІНА Я пережив свої бажання І мрії пережив свої, Осталися одні страждання, Одні в сердечній пустоті. Від лютих бур лихої долі […]...
- В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...
- (РЕБРО) Я віддав би своє ребро в анатомічну майстерню. Там велетенські серця різників і коханців, обвислі й надуті легені курців, трубачів […]...
- ПРИЗНАЧЕННЯ Можливо, я лиш згущення молекул Космічного проміння й порошин, Призначених у подорож далеку, Як паливо для сонячних машин. Я всесвіту […]...
- “Верхів’ям, лісом стежка навпростець…” Тадеушу Верхів’ям, лісом стежка навпростець До хутора дорогу перетяла. А під узгір’ям Щирк і Яловець, А за горами біла Бєльсько-Бяла. […]...
- ДИВО Над ранком. Зорі з вовни мряки, мов злоті гудзики з плаща, відпоре день і сім’ям маку розсипле солов’ям в кущах. […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- У ЛІСІ Заходжу в ліс, немов у храм, Де сосни – наче свічі. І курить синій фіміам Мені у вічі вічність. Пташині […]...
- “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...